ПОВПРЕД ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА
Сьогодні день народження визначного українського медика,
зачинателя Червоного Хреста на Харківщині Вільгельма Грубе.
Про це повідомляє інформаційна агенція Укрінформ.
Вільгельм Грубе - доктор медицини (1851). Видатний хірург-новатор, з ім’ям якого пов’язані значні новації в галузі клінічної та військово-польової хірургії. Один із засновників вчення про грижі.
Народився 30 травня 1827 р. у бідній родині у с. Нейгуш Курляндської губернії (нині Латвія). Початкову освіту здобув вдома, а згодом навчався у Ризької гімназії. Після закінчення гімназії у 1844 році, він розпочав навчання як казеннокоштний студент на богословському факультеті Дерптського університету.
Проте його більше цікавила медицина і через два роки він перейшов на медичний факультет. Закінчив університет у 1850 році з відзнакою і здобув науковий ступінь доктора медицини після захисту дисертації про доброякісні пухлини носа.
За захист дисертації про сідничу грижу у 1851 році був удостоєний другого вченого ступеня — доктора медицини та хірургії.
Впродовж 40 років (з 1858) – завідувач кафедри оперативної та клінічної хірургії Харківського університету. Реформатор педагогічного процесу.
Визнання здобула і його хірургічна школа. Наприкінці XIX століття учні Грубе керували всіма чотирма хірургічними кафедрами, які тоді були у Харківському університеті.
Він домігся створення в університеті кафедри шпитальної хірургії, був одним із засновників Харківського медичного товариства, очолював його упродовж 22 років.
Був одним із організаторів харківського відділення Червоного Хреста в Російській царській імперії того часу.
Завдяки його особистому впливу були побудовані нові клініки для Харківського університету, будівлі яких збереглися донині.
Вільгельм Федорович Грубе був не тільки досвідченим хірургом, але і добре розбирався у внутрішніх хворобах, офтальмології, акушерстві. Все це дало змогу здобути визнання в медичному середовищі.
Він був постійним і незамінним консультантом усього півдня імперії. У травні 1881 Микола Васильович Скліфосовський запросив його на консиліум до тяжко хворого Миколи Івановича Пирогова. Відомо також, що Пирогов «висловлював бажання, щоб у випадку, коли буде потрібна операція, аби її робив Грубе».
В 1893 році Грубе важко захворів на сепсис, заразившись під час виконання однієї з операцій. Його учні врятували життя професору, але повністю одужати він так і не зміг. Проте Грубе продовжував бувати у клініці, оперував, спілкувався зі студентами.
Згідно із заповітом, написаним ним перед смертю у 1898 р., вся його величезна медична бібліотека перейшла у власність факультетської хірургічної клініки у Харкові.
Фото – з відкритих джерел
За джерелом:
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3035567-30-travna-pamatni-dati.html
|