…НЕ ВТРАЧАТИ  НАДІЮ

Кожного року 30 серпня Міжнародний Рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця долучається до відзначення Міжнародного дня зниклих безвісти. Цю традицію підтримують також і червонохрестівці Львова.

Як  відомо, у 80-х роках минулого сторіччя з ідеєю присвятити цей день зниклим людям виступила латиноамериканська федерація родичів зниклих людей;  у 2010 році Генеральною Асамблеєю ООН 30 серпня проголошено Міжнародним днем зниклих безвісти. У цей день у багатьох країнах проводяться заходи, які покликані зберігати пам'ять про тих, чия доля досі невідома. 

Сотні тисяч людей, чиї рідні зникли безвісти - в усіх куточках світу, не знайомі між собою, але з однаковим болем - 30 серпня розділяють свій біль, підтримують один одного та разом плекають надію… 

Червоний Хрест 30 серпня нагадує про право членів родин зниклих безвісти знати про долю близьких - це одне з головних положень міжнародного гуманітарного права і прав людини. Воно діє незалежно від того, коли та за яких обставин людина зникла безвісти: під час війни, збройного конфлікту, стихійного лиха чи під час міграції.

 Незалежно від того, чи люди зникають на полі бою чи за інших обставин, пов’язаних із війною, наслідки для їхніх сімей, їхніх громад та суспільства в цілому залишаються складними. Сім’ї не лише переживають емоційне потрясіння, але й зіштовхуються з труднощами фінансового характеру, адміністративними та юридичними проблемами.

Не можна забувати про цих людей. Адже досить часто вони відчувають себе покинутими і самотніми в своєму горі. Родини безвісти зниклих протягом багатьох років несуть в собі спогади про своїх близьких та прагнуть ділитися ними з іншими людьми. Нерідко вони відчувають полегшення лише від того, що їх вислухали, зрозуміли їх втрату і їхні труднощі. Родинам вкрай необхідна довгострокова підтримка, щоб подолати труднощі емоційного та психологічного характеру і знову почати контролювати своє життя.  Тому ми намагаємось підтримувати постійний зв'язок з членами родин зниклих безвісти, обмінюватись новинами у пошуковій справі, дізнаватись про потреби родин, їх проблеми та шляхи вирішення.

Напередодні знаменної дати, 28 серпня, у Львові перед міською Ратушею обласна організація ТЧХУ провела інформаційну акцію до Міжнародного дня зниклих безвісти.

Працівники  та волонтери  ЛОО ТЧХУ роздавали львів'янам і гостям міста інформаційні матеріали про роботу Служби розшуку Українського Червоного Хреста та обласних організацій ТЧХУ, про напрямки  надання послуг з розшуку безвісти пропалих і відновлення родинних зв'язків.

Працював інформаційний пост Червоного Хреста, де можна було одержати консультацію з питань розшуку. 

Голова Залізничної РО м. Львова ТЧХУ Уляна Стельмах через мегафон повідомляла присутнім на пл. Ринок про мету акції Червоного Хреста.

До благодійної акції були залучені також голови Шевченківської та Личаківської РО ТЧХУ Наталія Семочко та Ірина Апостолюк, а також волонтери і медичні сестри з патронажної служби Червоного Хреста.

Словом, усі долучилися до проведення цього заходу, усвідомлюючи важливість проблеми зниклих безвісти.

Організатор акції, - директор МСЦ Червоного Хреста Львівщини Ніна Добренька, котра в Львівській ОО ТЧХУ відповідає за розшук, - подякувала  всім за участь у заході, який пройшов досить успішно, незважаючи на спекотний день.

Підсумовуючи акцію, Ніна Іванівна сказала: «Чим вищий в суспільстві рівень розуміння проблеми, тим коротші списки зниклих без вісти, тим менша кількість безіменних могил і  зруйнованих родин».  

Довідково: Зниклі безвісти - ситуація в світі та в Україні

Ймовірно, що не існує точних статистичних даних щодо кількості зниклих безвісти у глобальному масштабі – адже не всі члени родин мають змогу повідомити про зникнення родича. Але навіть інформація щодо зниклих в різних країнах, де були збройні конфлікти, згідно даних Міжнародного Комітету Червоного Хреста, вражає:

Ірак (період 2003-2013) – зникло від 250 000 до 1 000 000 осіб

Колумбія – 79 000 осіб

Ліван (1975-1990) – 17 000 осіб

Західні Балкани – 14 000 осіб

Південний Кавказ – 7 500 осіб

Страшні цифри, за якими сотні тисяч людських облич з болем та відчаєм в очах…

З початку збройного конфлікту на сході України, понад 1500 осіб вважаються зниклими безвісти. На сьогодні в нашій країні понад 700 сімей досі нічого не знають про долю своїх рідних

Зникнення близької людини – це трагедія для членів родини, котрі страждають через відсутність новин та переживають муки очікування; страждають від «невизначеної втрати» – вони балансують між надією побачити, почути чи доторкнутись до рідної людини  та відчаєм від думки, що вони ніколи не дізнаються про її долю.

Фото – Ірини Апостолюк

Прес-служба Львівської ОО ТЧХУ