ДАЛЕКЕ І БЛИЗЬКЕ – У НАШОМУ СЕРЦІ
![](/avatar/232/032-0603.jpg)
Святковий репортаж зі Львова з елементами розповіді
про відзначення Водохреща не тільки нині, але і 5 років тому.
![](/avatar/232/033-0441.jpg)
Храм Зіслання Святого Духа у Львові, де парохом о. Володимир Бєляєв, 19 січня 2021 р. Божого був переповнений, як завжди на Водохреща. І ось урочиста мить – освячення води, після чого вона стає цілющою.
![](/avatar/232/034-0604.jpg)
Діти, котрі обирають свій шлях у житті, також були сьогодні тут. А були і зовсім маленькі, тому що карантин. А батьки не можуть через це залишати малюків ні в яслах, ні в садочку, бо вони зачинені.
![](/avatar/232/035-0602.jpg)
А був час, коли таке не могло нам навіть приснитися. Взяти хоча би 2016 рік. Він пам'ятний мені тим, що на саме Водохреща з Німеччини тоді приїхав фотожурналіст Тілль Майєр, щоб зі своїм другом з крайового радіо Баварії SWR-2 записати на магнітофон українські колядки і щедрівки.
![](/avatar/232/036-0928.jpg)
Сьогодні на свято Водохреща нагодилася до церкви і голова Львівської ОО ТЧХУ Уляна Стельмах. Ми привіталися. Обмінялися новинами, і я поцікавилася у неї, чи не збереглися у її сімейному архіві фотографії з тієї зустрічі у МСЦ Червоного Хреста Львівщини з Тіллем на Водохреща, яка відбулася 5 років тому. Уляна Михайлівна почаклувала зі своїм смартфоном, і через мить ми побачили на екрані знімки того часу. Більше того, ми змогли відтворити і супровідний текст, який пояснював хто на знімку, і про що йде мова.
![](/avatar/232/037-DSC09400.jpg)
У тексті зазначалося: «На цей раз Тілль Майєр прибув до Львова зі своїм колегою з крайового радіо Баварія SWR-2, п. Пірміном Стирнолом, котрий запише на магнітофон голоси учасників свята Водохреща, його неповторну атмосферу, учасниками якого стали колишні в'язні фашистських концтаборів і гетто під час Другої світової війни.
![](/avatar/232/038-DSC09449.jpg)
Крім виступів учасників свята, німецькі журналісти задокументували чарівну гру на бандурі голови Залізничної РО ТЧХ м. Львова Уляни Стельмах. Акомпонуючи собі на традиційному українському музичному інструменті, яким є бандура, вона заспівала колядок та щедрівок. Особливо сподобалися присутнім «Бог Предвічний», «Що то за Предиво» та ін.
![](/avatar/232/039-DSC09424.jpg)
Потім Софія Перетятко продекламувала вірш Й.В.Гете «Лісовий цар». Вірш підхопив Тілль Майєр, але вже німецькою мовою. Обоє – палкі шанувальники німецької поезії. Зазначимо, що колишні в'язні фашистських концтаборів за роки поневірянь у неволі добре вивчили німецьку мову. Тож не було нічого дивного, коли хтось із присутніх запропонував виконати ліричну пісню «Тиха ніч» німецькою та українською мовами.
![](/avatar/232/040-DSC09446.jpg)
В інтерв'ю, які були записані гостями з Німеччини, головна думка усіх присутніх, котрі пережили лихоліття Другої світової війни, була передбачувана: всі вони в один голос висловилися за те, щоб суспільство було пильним і не дало втягнути себе у нове протистояння, яке може похитнути підвалини загального миру».
![](/avatar/232/041-DSC09453-1-.jpg)
Повертаючись до нашої розповіді, зазначимо: освяченою на Йордан водою, нині є нагода окропити службові кабінети Червоного Хреста, піти з нею до тих підопічних, хто віруючий, і кому з них це вкрай потрібно, бо інколи духовний хліб, як і наші прадавні традиції, є не менш важливі, ніж хліб земний.
Фото – автора та із сімейного архіву У.Стельмах
Ірина Апостолюк,
голова Личаківської РО м. Львова ТЧХУ,
членкиня президії Львівської ОО ТЧХУ
|