ЛЮДИНА ПІЗНАЄ КОСМОС
Ідея Дня належить американському астронавту Енді Томасу, а унікальне це свято тому,
що про його заснування було оголошено не на Землі, як це буває, а в космічному просторі.
ЩО ЦЕ ЗА ПОДІЯ?
Мабуть, неможливо знайти більш захоплююче й цікаве явище для людей, ніж космос — цей безмежний простір, що невпинно розширюється, наповнений зірками, планетами й неймовірними таємницями. Людській природі властиве прагнення до розуміння того, як утворився космос, що він собою являє та наскільки можливе його освоєння. З середини минулого століття ми навчилися відправляти за межі Землі супутники й пілотовані кораблі, проте глибини Всесвіту досі залишаються для людства незвіданими.
Величний космос має своє свято, яке відзначається щороку 21 травня — Міжнародний день космосу. Ідея належить американському астронавту Енді Томасу, а унікальне це свято тому, що про його заснування було оголошено не на Землі, а в космічному просторі.
ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КОСМОСУ?
Як виник Всесвіт — цей гігантський простір з планетами, зірками й галактиками? Протягом тисячоліть містики, теологи, філософи й вчені шукали, але не знаходили єдиної відповіді на це питання. Довгий час науковці вважали, що космос існував завжди у незмінному вигляді. Що стосується сучасності, основною є теорія Великого Вибуху, автор якої — бельгійський священник і вчений Жорж Леметр. В 1927 році він висунув свою ідею «первинного» атома, який вибухнув і спричинив появу багатьох інших атомів — складових всього світу.
Тоді ця ідея залишилася практично непоміченою, але в 1929 році астроном Едвін Хаббл виявив, що Всесвіт не статичний, а постійно розширюється. Отже, якщо повернути час назад, як стрілки годинника, то логічно припустити існування Всесвіту на першому етапі у вигляді крихітної щільної крапки. Спершу ця космологічна модель піддавалася критиці — відомим астрономом Фредом Хойлом її було саркастично названо «теорією Великого Вибуху», проте згодом ця назва стала загальновідомою, а сама теорія була прийнята наукою.
ТЕОРІЇ ВЕЛИКОГО ВИБУХУ
Суть теорії Великого Вибуху, якому ймовірно 15 мільярдів років, полягає в тому, що вся наявна матерія з безкінечною щільністю й температурою, яка була сконцентрована в області завбільшки з крапку, після вибуху почала розширюватися і охолоджуватися неймовірно швидко. Вважається, що коли рівень температури знизився (в порівнянні з ядром Сонця — в десятки мільйонів разів), закони природи отримали свої нинішні властивості, і в енергетичному середовищі виникли частинки, що отримали назву кварків.
По мірі розширення Всесвіту, коли вся матерія зайняла простір розміром як Сонячна система, вільні кварки стали основою для формування нейтронів і протонів, які об’єдналися й сформували атомні ядра. Всі ці події відбулися протягом 60 секунд після Великого Вибуху.
Але подальші процеси відбувалися вже набагато повільніше —температура для захвату електронів атомними ядрами залишалася надто високою, і для появи нейтральних атомів знадобилося 300 тисяч років. Потім газові хмари, що являли собою об’єднання нейтральних атомів, почали перетворюватися на зірки. На час розширення Всесвіту до 1/5 нинішнього розміру скупчення зірок стали молодими галактиками.
Коли космос був наполовину менший за теперішній, завдяки ядерним реакціям в зірках сформувалися важкі хімічні елементи, з яких складається ряд планет, зокрема, Земля, Марс, Меркурій та Венера. Взагалі система планет навколо Сонця досить молода за мірками Всесвіту — її вік оцінюють приблизно 5 мільярдами років, тобто виникла вона в період, коли космос складав 2/3 свого теперішнього розміру.
НЕВІДОМА ЧАСТИНА ВСЕСВІТУ
Попри те, що теорія Великого Вибуху вважається найбільш вірогідною, в ній існують незрозумілі моменти — наприклад, немає пояснення походженню первинної матерії до моменту Великого Вибуху. Також є думка, що цю теорію можна застосовувати тільки в межах Метагалактики, тобто видимого космосу. При цьому астрономічні й фізичні розрахунки свідчать про те, що видимий космос — лише дуже мала його частина (приблизно 4%). Відомо, що велика частина Всесвіту складається з матерії невідомого типу, яку назвали «темною». На відміну від інших космічних об’єктів, темна матерія не випромінює ні світла, ні електромагнітних імпульсів, тому може бути виявлена тільки завдяки гравітаційному ефекту. Існує також темна енергія, про яку відомо ще менше, ніж про темну матерію, проте за розрахунками вчених вона становить 70% енергії Всесвіту.
ОСВОЄННЯ КОСМОСУ ЛЮДИНОЮ
Початком освоєння людством космічного простору вважають 4 жовтня 1957 року — день виходу першого штучного супутника на орбіту планети. Другою знаковою подією став перший політ в космос людини 12 квітня 1961 року. Після супутників та пілотованих польотів наступним етапом позаземної діяльності людей стали космічні станції.
Першою такою станцією на навколоземній орбіті була радянська станція «Салют-1», запущена в 1971 році, за нею в 1973-му США запустили свою космічну станцію «Skylab». В подальшому СРСР вивів на орбіту ще кілька станцій «Салют» в рамках програми, що тривала до середини 1980-х років, а в лютому 1986 року було запущено основний елемент модульної конструкції космічної станції «Мир».
З 14 березня 1986-го по 15 червня 2000 року на цій станції побували більше сотні космонавтів і астронавтів з 12 країн, в тому числі в період 1995-1998 років ряд американських астронавтів в рамках спільного проекту «Мир – Шаттл». Саме американський астронавт Енді Томас 21 травня 1998 року на борту орбітальної станції «Мир» проголосив Міжнародний день космосу, і це стало першим в історії випадком заснування свята на навколоземній орбіті. Відтоді людство значно просунулося в космічних дослідженнях, зокрема, фокусом вивчення обрано Марс, а пілотований політ на цю планету орієнтовно має відбутися в 2030-х роках.
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КОСМОСУ В ІСТОРІЇ
Ніколай Коперник оприлюднив геліоцентричну систему, тобто концепцію руху планет навколо Сонця.
Радянський «Спутник-1» став першим штучним супутником в космосі.
Першою міжпланетною автоматичною станцією «Марінер» здійснено проліт Венери та її дослідження.
Апполон-11 успішно здійснив посадку на Місяці, а член його екіпажу Ніл Армстронг став першою людиною, що ступила на поверхню природного супутника Землі.
Перше фото всієї Сонячної системи зроблено «Вояджером-1» — космічним зондом, запущеним в 1977 році.
«Вояджер-1» вийшов за межі геліосфери та увійшов у міжзоряний простір. Це перший створений людьми об’єкт, що досягнув такої відстані в космосі.
ЧАСТІ ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ ПРО МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КОСМОСУ
Чи є космічний простір між планетами й зірками абсолютно порожнім?
Зазвичай безповітряний космічний простір вважають порожнім, але насправді це не так — він заповнений велетенською кількістю тонкодисперсного газу й пилу. Навіть найпорожніші ділянки космосу містять мінімум кількасот атомів чи молекул на кубічний метр.
Чи існують на Землі міжнародні закони, які регулюють освоєння космосу людьми?
Так, існують спеціальні закони Управління ООН з питань космічного простору, які запобігають тому, щоб космос став зоною бойових дій чи випробувальним ядерним полігоном. Ці закони забороняють виводити на орбіту зброю масового знищення і обмежують дослідження космосу виключно мирними засобами.
Який об’єкт в Сонячній системі має найбільшу масу?
99,86% загальної маси нашої Сонячної системи належить Сонцю. На три чверті Сонце складається з водню, решту його маси складає гелій. У порівнянні з масою Сонця маса Землі менша в 330 тисяч разів.
Скільки всього зірок у космічному просторі?
Всесвіт не обмежується нашою галактикою — Чумацьким шляхом, тому вчені можуть лише припускати, скільки зірок знаходиться в космосі. Проте, за їхніми оцінками, у Всесвіті приблизно один септильйон зірок — це число з 24-ма нулями. Для порівняння, кількість всіх піщинок на Землі оцінюють як число з 18-ма нулями.
Що являють собою чорні діри?
Це чи не найзагадковіші космічні об’єкти з надзвичайно сильною гравітацією, яка не пропускає назовні навіть світло. Попри розповсюджену думку, чорні діри не є порожнім простором — скоріше це величезна кількість матерії, стиснута в маленькій області. Виникнення чорних дір пов’язують зі смертю масивних зірок, які залишають після себе невелике й дуже щільне ядро.
ЯК ВІДЗНАЧАТИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КОСМОСУ?
Цей день — привід задуматися над тим, що знаходиться за межами нашого неба. 21 травня легко знайти просвітницькі матеріали й цікаві факти про космос в засобах масової інформації, а ще більше дозволяють дізнатися книги — тому не зайвим буде відвідати бібліотеку й прочитати цікаві науково-популярні видання, які розширять світогляд.
Також у Міжнародний день космосу можна послухати лекції чи відвідати відкриті семінари, а також переглянути документальні фільми про космос. Ця тема широко представлена і в художньому кіно — любителі можуть переглянути таку класику, як «Зоряні війни» чи «Інтерстеллар» або знайти нові захоплюючі фільми.
Якщо є можливість, цього дня варто відвідати планетарій — зазвичай там відбуваються лекції й святкові акції. Інтернет також дає змогу знайти інформацію, яка зможе зацікавити — наприклад, можна зайти на веб-сайт NASA й дізнатися про останні події в космічній галузі.
Міжнародний день космосу можна вважати професійним святом усіх, хто працює в області досліджень космічного простору, тому слід привітати тих своїх знайомих, які мають стосунок до цієї сфери. Увечері можна влаштувати веселу вечірку для друзів на космічну тему, а потім відволіктися від буденної метушні й поспостерігати за зоряним небом.
ЧОМУ ВАЖЛИВИЙ ЦЕЙ ДЕНЬ?
Міжнародний день космосу покликаний інформувати людей про будову й таємниці Всесвіту, про наукові відкриття в цій сфері, а також про видатні досягнення й можливості, які надають нам дослідження й використання позаземного простору. Крім того, це свято сприяє популяризації предметів STEM, тобто науки, технології, інженерії й математики, особливо серед молоді.
Задумуючись цього дня про Всесвіт, люди всієї планети відчувають, що, незважаючи на кордони, вони є одним цілим, а саме — мешканцями Землі. Про це наявно свідчить «золота пластинка», яку несе з собою «Вояджер» — послання з інформацією про людство в далекі світи.
Також у Міжнародний день космосу ми більше дізнаємося про переваги, які надає нам освоєння позаземного простору. Ці переваги можна розділити на прямі й опосередковані. Прямі включають генерацію наукових знань, розповсюдження інновацій, створення нових ринків і укладення угод між країнами. Опосередкованими перевагами можна вважати підвищення якості життя людей внаслідок підняття рівня економіки та нових технологій в медицині. Але існують і не менш важливі нематеріальні, філософські переваги — більш глибоке розуміння того, ким ми є у Всесвіті й на Землі та в чому полягає наша головна місія.
Фото – ілюстративне
За джерелом:
https://daytoday.com.ua/podiya/mizhnarodnyy-den-kosmosu/?occurrence=2021-05-21
| 
