РІЗДВО - СВЯТО БОГОВТІЛЕННЯ

Це релігійне та культурне свято, яке є одним

з найважливіших у християнському календарі.

Різдво – свято Боговтілення, що означає з’явлення Бога в людській подобі. В багатьох країнах світу, в тому числі в Україні, Різдво є державним святом та вихідним днем.

Ми звикли називати 7 січня православним Різдвом, але це не зовсім точне визначення. Цього дня Різдво святкують в шести православних церквах – Українській, Російській, Єрусалимській, Польській, Сербській та Грузинській. До них приєднуються  греко-католицькі  церкви України та Росії, частина протестантів та афонські монастирі, що живуть за юліанським календарем.

Як виникла ідея святкування Різдва Христового?

Наші знання про народження Христа беруть початок від євангелістів Матвія та Луки. Спаситель народився у Вифлеємі від Діви Марії та Святого Духа, і в той же час на небі зійшла нова зірка. Її назвали Вифлеємською, й саме вона вказала шлях до новонародженого Божого сина мудрецям, що принесли Христу свої дари.

Після того, як Христос завершив своє земне життя, його народження ще довго не святкували. Християнські священники кілька століть відзначали лише день Воскресіння, тому що вважали перехід у Царство небесне більш значущою подією.

Перше відоме в історії святкування Різдва відбулося в Римській імперії в 336 році. Остаточно затвердив Різдво як свято Третій Вселенський Собор в 431 році.

Зимові свята давніх предків

Дата народження Христа документально ніким не підтверджена, тому існують різні думки з цього приводу. Найбільше дослідників сходяться на тому, що рішення святкувати Різдво саме взимку виникло від бажання християнської церкви замінити ним головні зимові язичницькі свята.

В Римі це були Сатурналії – урочистості на честь бога врожаю й землеробства Сатурна. Семиденне свято мало традиції бенкетів, подарунків та деякого радісного безладу, бо закони тимчасово припиняли свою дію. В скандинавських країнах час Різдва випав на святкування Йоля – період відродження сонця, вшанування богів, час магічних можливостей. Подібні свята були також у давніх греків та єгиптян.

В Русі прихід Різдва співпадав з початком нового землеробського року та з вшануванням Коляди. Разом з ритуальним снопом – дідухом –  наші пращури заносили в оселю духів роду (дідів). У це свято слідувало забувати образи й виправляти помилки. Від дня Коляди починали колядувати, а в колядках розповідалося про створення світу давніми слов’янськими богами. В середні віки разом з тим, як розповсюджувалося християнство, поширювалося й святкування Різдва.

Запровадження християнства

Після остаточного запровадження християнської віри давні звичаї переплелися з православними обрядами та новими запозиченими традиціями. Наприклад, різдвяна ялинка – у порівнянні з дідухом – новий атрибут свята. Вона прийшла до нас з європейських країн під час правління Петра I. 

Також з Європи ми запозичили традицію вертепу – пересувного театру ляльок з різдвяною виставою.  Вертеп також міг бути з живими акторами, що грали біблійних героїв у ніч народження Христа.

До радянських часів Різдво в нашій країні було одним з найголовніших та найулюбленіших свят. Радянська влада заборонила його як релігійний звичай. Та люди  все одно відзначали народження Христа, у найтяжчі роки ризикуючи навіть свободою та життям.

Ніякі репресії не змогли викорінити це свято, а з часу здобуття Україною незалежності Різдво теж здобуло своє належне місце в житті нашого народу.

Різдво Христове в історії

• 525

За правління Папи Іоана I запроваджено літочислення від Різдва Христового.

• 567

Другий Турський Собор визнав дні від Різдва до Богоявлення (Хрещення) святковими днями.

• 1843

В Лондоні з’явилася у продажу перша різдвяна листівка. Взагалі, Різдво стало першим святом, на честь якого стали випускати листівки.

• 1916

Вперше прозвучала пісня «Щедрик» українського композитора Миколи Леонтовича, яка згодом стала всесвітньо відомою різдвяною композицією.

• 1927

В Радянському Союзі заборонили святкувати Різдво.

• 1991

Різдво стало офіційним вихідним у незалежній Україні.

Типові питання та відповіді про Різдво Христове

- Чим займалися наші предки в різдвяні свята?

- На святки необхідно було відвідувати богослужіння в церкві, роздавати милостиню, допомагати бідним та хворим, святкувати й веселитися, але в міру.

- Що заборонялося робити в період з Різдва до Хрещення?

- В ці дні не гуляли весілля, не постилися, а також утримувалися від роботи, крім найнеобхідніших побутових справ.

- Як довго продовжується різдвяний піст?

- Піст розпочинається 28 листопада, а завершується в перші хвилини Різдва. Його ще називають пилипівським, бо його початок настає після дня Святого апостола Пилипа.

- Чи існують особливі різдвяні прикмети?

- Так, існують. Наприклад, першим гостем в оселі зранку мав бути обов’язково чоловік – тоді родину весь рік супроводжуватиме благополуччя й достаток. Не одягають на свято старий одяг – тільки новий, при цьому світлих кольорів. Також на Різдво опівночі відкривають двері та вікна, щоб у дім заходило щастя.

- Що святкують у другий день Різдва?

- 8 січня відзначають Собор Пресвятої Богородиці – вшанування Божої Матері. Також у цей день вітають всіх жінок на ім’я Марія.

Як святкувати Різдво Христове?

У святковий день 7 січня в Україні прийнято відвідувати церкву та ходити з подарунками до родичів у гості. Тим більше, що на Різдво здавна заведено миритися та пробачати всі кривди один одному.

Також бажано забувати про різницю в соціальному стані та робити добрі справи. Звичним є в різдвяні свята приносити подарунки в дитячі будинки для дітей-сиріт, допомагати людям, які відчувають матеріальні труднощі  або робити пожертви в благодійні організації.

Різдвяний піст закінчився, і тому починаються різні веселі розваги, вечірки з музикою й танцями, а на столах з’являються ситні м’ясні, рибні, молочні страви та солодкі десерти.

Господарі приймають колядників, які своїм співом бажають багатства й процвітання гостинній оселі. Вважається, що колядники приносять щастя на увесь наступний рік, тому чим більше їх завітає — тим краще.

Для дітей це справді казкові дні – з ялинкою, подарунками, колядками, веселощами в дружній компанії.

Неодмінним різдвяним звичаєм для молодих українських дівчат залишається ворожіння. Звісно, найчастіше ворожать на долю та судженого. Є ворожіння, що провіщують добробут та погоду і передбачають, чи врожайним буде рік.

Вітатися на Різдво заведено словами: «Христос народився», вітання у відповідь – «Славімо його!». Закінчують святкувати Різдво з настанням свята Хрещення – 18 січня.

Чому ми любимо цей день?

Різдво – свято родини, любові та затишку. Воно радісне й світле, на нього чекають і діти, й дорослі. Дорослим приємно відчувати себе дітьми в гостях у своїх батьків, а діти радіють канікулам, подарункам та солодким гостинцям. Це свято надає можливість усім зібратися разом та відчути єдність поколінь свого роду.

Коли ми купуємо подарунки до Різдва, вибираючи їх з любов’ю, для кожного члена сім’ї – особливий, це неабияке задоволення. Готування різдвяних страв до святкового столу наповнює домівку прекрасними ароматами зимових прянощів – імбиру, кориці та кардамону.

Те, що різдвяний день – вихідний, теж додає святкового настрою. Можна провести його з задоволенням, вибираючи заняття на свій смак. Сходити в гості чи прийняти родичів у себе, прогулятися містом чи просто спокійно посидіти в родинному колі за приємною розмовою та різдвяним кінофільмом.

Різдво створює спогади, які залишаються з нами довіку. Це особливий стан душі, коли хочеться дарувати радість, ділитися тим, що маєш, прощати й вірити в диво. Ми трохи по-дитячому віримо в те, що різдвяне небо відкрите для наших молитов і бажань.

Фото – ілюстративне

За джерелом:

https://daytoday.com.ua/podiya/rizdvo-khrystove/