ФОН  ЕСМАРХ – ВИДАТНИЙ ХІРУРГ І ГУМАНІСТ

Есмарх - піонер асептики та антисептики. Йому належать і великі досягнення в удосконаленні організації догляду за хворими у військових госпіталях при допомозі Червоного Хреста, а також й у створенні військово - польової хірургії.

У галузі оперативної хірургії він удосконалив методи знекровлення судин накладенням спеціальних бинтів та проведення операцій із найменшою втратою крові.

Фрідріх Август фон Есмарх (Friedrich August von Esmarch) народився 9 січня 1823 року в Теннінгу, який сьогодні належить до німецької землі Шлезвіг-Гольштейн (Tönning, Schleswig-Holstein), а раніше місто це належало Данії (Denmark).

Виховувався Фрідріх у вельми академічній сім'ї, де були лікарі, юристи, пастори. Батько його, Теофіліус Крістіан Каспар Есмарх (Theophilius Christian Kaspar Esmarch), був блискучим хірургом, і юний Фрідріх, який мав до батька безмірну повагу, твердо вирішив іти батьковими стопами.

Він закінчив гімназію, і після цього відправився вивчати медицину в Кіль (Kiel), після чого продовжив навчання вже в Геттінгені (Göttingen). Саме в роки навчання в університеті фон Есмарх по-справжньому захопився хірургією. На неординарного та дуже талановитого студента звернув увагу блискучий хірург, професор Бернард фон Лангенбек (Bernhard Rudolf Konrad von Langenbeck), і незабаром Фрідріх став його помічником.

Взагалі, фон Лангенбек був для молодого фон Есмарха не просто наставником, і навіть не зразком для наслідування – він був справжнісіньким кумиром лікаря-початківця, ідеалом, до якого слід прагнути.

Саме таке ставлення до свого великого вчителя фон Есмарх проніс через усе життя. Проте кар'єра хірурга-початківця і його надії були несподівано і дуже сумно скасовані війною. До того ж, на самому початку війни він потрапив у полон. Пізніше його обміняли на воєнного лікаря з Данії.

До речі, тоді ж, на війні, фон Есмарх отримав і вельми широку лікарську практику - спочатку його призначили помічником, а пізніше і головним хірургом військового шпиталю.

1851-го фон Есмарх знову опинився в Кілі, де почав працювати в університетській хірургічній клініці під керівництвом професора Штромейєра (Stromeyer); 1854 року вже став директором цієї клініки, а 1857 року отримав звання повного професора.

До речі, ще до роботи в Кілі фон Есмарх встиг поїздити Європою – він побував з метою обміну досвідом у Німеччині (Germany), Австрії (Austria), Угорщині (Hungary), Франції (France) та Англії (England).

Щодо клініки, то фон Есмарх керував нею понад 40 років – з 1857 по 1899 рік. Втім, академічні заняття фон Есмарха часто і довго переривалися його військовими відрядженнями – він постійно працював як хірург-консультант військових шпиталів у районах бойових дій.

Так, за обов'язком служби, хірург впритул займався військовою санітарією, і саме в цій справі фон Есмарх досяг успіху найбільше, ставши одним з піонерів асептики та антисептики.

Він був головним лікарем і військово-польовим хірургом у діючій армії в роки Франко-прусської війни 1870-1871 років. У Кілі та Гамбурзі (Hamburg) він організовував загони санітарів, і з часом практика залучення громадянського населення стала дуже популярною.

Відомо, що саме фон Есмарх ввів у хірургію спосіб "штучного знекровлення". Метод цей був одночасно простий і геніальний - крововтрата при хірургічних операціях на кінцівках зменшувалася при тугому бинтуванні у напрямку від периферії до центру піднятої кінцівки гумовим бинтом. Далі на кінцівку накладався кровоспинний джгут, після чого гумовий бинт знімався.

У 1873 році фон Есмарх вперше запропонував свій новий метод на конгресі німецьких хірургів, і незабаром новинка набула настільки широкого застосування, що просто цей феномен не міг зрівнятися з жодним іншим методом лікування.

Так, зупинивши крововтрату при операціях, фон Есмарх буквально поставив крапку у загибелі пацієнтів від втрати крові під час проведення операцій у військово-польових умовах.

Взагалі, фон Есмарх розробив безліч різноманітних хірургічних удосконалень та інструментів, проте серед широких мас його найбільше знають як винахідника всім відомого Кухля Есмарха (кухля для клізми).

Однак, крім цього кухля знаменитий хірург розробив і наркозну маску, і ніж для зняття гіпсових пов'язок, і вигнуті під кутом ножиці для зняття бинтових пов'язок, і кровоспинний джгут. Він став автором ще безлічі великих і дрібних удосконалень, покликаних як полегшити роботу хірурга, так і страждання пацієнта.

А, крім того, саме фон Есмарх став організатором та популяризатором залучення у воєнний час цивільного населення для надання допомоги пораненим під прапором Червоного Хреста.

Так, саме Есмарх став автором кількох навчальних курсів та програм для навчання населення методиці надання першої медичної допомоги. Він був не тільки хірургом, але і завзятим прихильником тренінгів, які проводив серед населення Червоний Хрест Німеччини.

Відомий його високо гуманістичний і дуже емоційний памфлет «Боротьба гуманізму проти жахів війни».

Першою дружиною фон Есмарха була дочка його колеги та начальника Штромейєра; після її смерті він одружився вдруге, на Генрієтті, принцесі Шлезвіг-Голштейн-Зондербург-Августенбург, тим самим ставши родичем німецького імператора.

Фрідріх Август фон Есмарх помер 23 березня 1908 року в Кілі.

Деякі друковані праці фон Есмарха стали вважатися класичними – «Хвороби прямої кишки і заднього проходу», «Про резекцію суглобів при вогнепальних пошкодженнях», «Афоризми про ракові новоутворення».

Ім'я видатного німецького лікаря золотими літерами вписано в історію світової хірургії.

Автор - Поліна Челпанова

Фото – з відкритих джерел

За джерелом:

https://www.peoples.ru/medicine/surgery/johannes_friedrich_august_von_esmarch/