ПРИЙШЛА ГРОМНИЦЯ – ЗИМІ ПОЛОВИЦЯ

Повна й офіційна назва цього одного з двунадесятих свят

богослужбового року – Стрітення Господа нашого Ісуса Христа.

За Євангелієм, цього дня маленького Ісуса принесли в Єрусалимський храм для обряду посвячення Богу. Сталося це на сороковий день після Його народження. В храмі Богородицю з Немовлям зустрів старець Симеон, котрому було відкрито Святим Духом, що він не помре, поки не побачить очікуваного в Ізраїлі Месію («помазаника», «царя»). 

За переказами, Симеон чекав на цю подію 350 років. Побачивши немовля Ісуса, він упізнав у Ньому Спасителя. Старець взяв Богонемовля на руки і передрік, що в цій дитині – спасіння для всіх народів. Смисл свята в тому, що прославляється «зустріч» Симеона з Богом – визнання того, що втілення Бога в людину було реальним.

Свято відзначається на сороковий день після Різдва Христового і встановлене в IV столітті.

Народні традиції святкування

Корені цього свята ведуть у сиву давнину. За язичницьких часів Стрітення називалося іще як Стрічення, Стріщення, Громниці, Зимобор. Головним дійством у цей день є зустріч двох стихій - вогню і води.

На Стрітення ж припадає середина астрономічної зими, проте Літо починає потроху нагадувати про себе. До прильоту птахів ще далеко, а саме вони мають «принести весну з Ірію на своїх крилах», але перші подихи теплого вітерця починають гріти зиму.

Селяни спостерігали цього дня чимало хліборобських прикмет: ясна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл; вітер – погана ознака; відлига – чекай пізньої весни; як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі (як нап’ється півень води, то набереться господар біди).
 

У церквах цього дня святять воду і свічки. Такі свічки називають «громичними», бо їх ставили перед образами під час грози, щоби захистити людей і худобу від блискавки.

Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють «громичну» свічку – «щоби весняна повінь не пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив».

Освячену цього дня у церкві воду використовували проти «пристріту». Нею кропили тварин і людей у найвідповідальніші моменти життя.

Стрітенські прикмети

- Якщо на Стрітення півень нап'ється води, то хлібороб набереться біди.

- Якщо сонце ясне на Громницю буде, то більш, ніж перед тим, снігу випаде всюди.

- Як на Стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відмітає.

- Дуй не дуй, не до Різдва йде, а до Великодня.

- Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.

- Коли на Стрітення відлига – пропаде ще весна надовго.

- Якщо на деревах іній – зародить добре гречка й бульба.

- На дахах довгі бурульки – стільки ще випаде снігу.

Вважалося, що в цей день зустрічається зима з літом. З цього приводу казали: «Прийшла громниця – зимі половиця», оскільки «В цей  день лютий до березня приїхав». На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки.

Фото – Укрінформ та з відкритих джерел

За джерелами:

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3404058-hristiani-shidnogo-obradu-vidznacaut-ostanne-velike-svato-zimi-stritenna.html

https://pon.org.ua/novyny/1100-stritennya-gospodnye-i-seredina-astronomichnoyi.html

\