Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2022 » Лютий » 23 » Як дати собі раду під час несподіванок надзвичайного стану — практичні поради
17:42
Як дати собі раду під час несподіванок надзвичайного стану — практичні поради

ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД – НАДІЙНИЙ ПОРАДНИК У ТРИВОЖНИЙ ЧАС

 

 

 

 

 

Що робити звичайним громадянам у ситуації, в яку всі ми сьогодні

потрапили? Не панікувати, а пристосовуватися до нових реалій.

 

 

 

Як зібрати тривожну валізу та аптечку, де пройти курси першої допомоги, і як говорити з дитиною про війну? Про все це — в інструкції hromadske.

1

Що покласти до тривожної валізи?

Про її вміст ми детально писали раніше у матеріалі «Тривожна валіза. Що до неї покласти, щоб вижити».

Коротко про найнеобхідніше від Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки:

  • паспорт і копії головних документів (свідоцтво про народження, військовий квиток, документ про освіту, трудова книжка або пенсійне посвідчення, документи на власність тощо);
  • гроші (готівка і банківські картки);
  • зарядні пристрої для мобільних телефонів;
  • радіоприймач, ліхтарик, сигнальні пристрої, компас, годинник, компактний набір інструментів (мультитул), ніж, пакети для сміття, блокнот, олівець, нитки, голки, сірники, запальнички;
  • теплий одяг, термоковдра, нижня білизна, надійне зручне взуття;
  • гігієнічні засоби;
  • аптечка з препаратами (якщо ви маєте приймати якісь щодня), а також рецепти на медикаменти;
  • посуд, у якому ви зможете готувати, розігрівати і зберігати їжу;
  • воду й продукти харчування на три доби, що здатні довго зберігатися та не потребують додаткового приготування.

2

Що має бути в аптечці?

Аптечку слід складати відповідно до ваших потреб. Заздалегідь перевірте термін придатності всіх ліків. До базового набору, згідно з рекомендаціями МОЗ, варто покласти таке: 

  • сухий і медичний спирт;
  • 2 пари гумових рукавичок;
  • клапан із плівкою для проведення штучного дихання;
  • засоби для зупинення кровотечі (турнікет чи кровоспинний бинт з гемостатичним засобом);
  • марлеві серветки різних розмірів, нестерильні марлеві бинти;
  • еластичні бинти з можливістю фіксації;
  • пластирі різних розмірів;
  • спеціальні атравматичні ножиці (для розрізання одягу на потерпілому);
  • великий шматок тканини, якою за потреби можна буде зафіксувати кінцівку постраждалого;
  • антисептичні засоби: дезінфектор для рук, спиртові серветки. 

Якщо ви маєте дитину — обов’язково подумайте, що може знадобитися їй. 

ДСНС також радить узяти конкретні препарати: парацетамол (жарознижувальне), пенталгін (знеболювальне), супрастин (протиалергійне), імодіум (ліки від діареї), фталазол (ліки проти шлункової інфекції) та альбуцид (краплі для очей).

3

Що має бути вдома?

В разі надзвичайної ситуації магазини, швидше за все, не працюватимуть. Отже, потрібно запастися їжею та водою.

У шведському урядовому посібнику для населення «Якщо настануть криза чи війна» йдеться, що потрібна додаткова їжа, яка забезпечуватиме достатню кількість калорій. Це продукти, які повільно псуються, і або не потребують приготування взагалі, або ж для цього знадобиться мінімальна кількість води. Ось приблизний перелік:

  • картопля, капуста, морква, яйця;
  • хліб (з довгим терміном придатності), хлібці, крекери;
  • сирна паста, м’який сир, сир у тубах;
  • вівсяне, соєве, сухе молоко;
  • соняшникова олія, твердий сир;
  • макарони та пюре швидкого приготування, рис, крупи;
  • відварена заздалегідь квасоля, консервовані овочі;
  • джем, мармелад, варення;
  • кава, чай, шоколад, енергетичні батончики, мед, горіхи, горіхова паста, насіння.

Беріть до уваги, що на одну дорослу людину потрібно близько трьох літрів води щодня. Якщо ви не впевнені в її якості — поміркуйте, чи зможете її закип’ятити. Пам’ятайте про гігієну рук. Якщо не матимете вбиральні — підготуйте міцні поліетиленові пакети.

Ось що ще важливо мати вдома:

  • пляшки;
  • відра з кришками;
  • пластикові пляшки для заморожування води;
  • мінеральну воду;
  • каністри для набирання води (в ідеалі — з краном);
  • кілька чистих каністр із запасною водою. Зберігати їх потрібно в темному прохолодному місці.

Зважайте, що в разі надзвичайної ситуації центрального опалення не буде, тож підготуйте теплі (вовняні, флісові) речі й каремати. Ймовірно, не буде і світла — отже, знадобляться свічки та ліхтарики.

4

Як скласти план дій із рідними?

На сайтах іноземних урядових організацій є детальні інструкції, що робити в разі надзвичайних ситуацій. Спланувати це зі своєю родиною — ледь не найголовніше.

Продумайте це, не оминайте увагою жодну деталь. Цілком може статися так, що ви будете в різних частинах міста, коли його доведеться залишати. Але ваші дії мають бути скоординованими. Проговорюйте все максимально чітко та спокійно: хто, кого та звідки забирає, де й скільки чекає. Оберіть місце для екстреної зустрічі, а також визначте, в який спосіб і де лишатимете одне одному записки, якщо не буде зв’язку.

Якщо ви маєте рідних з інвалідністю — ваш план має брати до уваги їхні можливості. Якщо у вас є тварини — включайте їх у план евакуації також: підготуйте переноску, їжу, воду, ліки, документи для них тощо. Зважайте, що до бомбосховища тварин приводити не можна!

Кожен із вас мусить мати написаний або надрукований план із важливими номерами телефонів (наприклад, в гаманці). Додатково можна його сфотографувати та зберігати на смартфоні.

Продумуйте не один маршрут евакуації, і пам’ятайте, що, можливо, вам доведеться виїздити дуже швидко.

Якщо ви плануєте їхати своїм авто — заздалегідь потурбуйтеся про паливо.

5

Як говорити з дітьми про війну?

Приховувати ситуацію від дітей чи вдавати, що нічого не відбувається, точно не варто. У посібнику «Супергерої безпеки. Як підготувати дітей до можливих надзвичайних ситуацій» психологиня Світлана Ройз радить провести розмову з дитиною тоді, коли вся сім’я збирається разом. Ідеально, коли всі сидять у колі й максимально долучаються до розмови. Батькам слід говорити спокійно та повільно, стежити за реакцією дитини та давати змогу її проявити.

Психологиня зазначає: варто сказати малюку, що ви у своєму дитинстві теж переживали досвід небезпеки, але не були до нього готові, тому змарнували багато сил і часу. А якби знали правила — дати собі раду було би значно легше.

Також необхідно «легітимізувати страх дитини»: розповісти, що вам також буває страшно, але ви дорослий, маєте багато знань, а ще — ви разом, знаєте необхідні правила, тож зі всім впораєтеся.

Правила психологиня радить спершу просто пояснити, на наступному етапі — залучати дитину до гри за ними, і вже після цього закріплювати знання в дії.  

Тобто для початку слід просто поговорити з дитиною про те, що для неї означає «безпека» — запитати, чи може відчуття безпеки бути внутрішнім, на що воно спирається. Дітей від 4 років можна запитувати, чи знайомі вони з людьми, з якими почуваються безпечно. У підлітків — хто з ними почувається безпечно? 

На наступному етапі варто перейти до гри, щоб з’ясувати: а як ми можемо подбати про власну безпеку? Проговорити варіанти дій: що робити, якщо станеться щось несподіване, що від нас не залежить? Варто знати, як діяти в такому разі. Слід мати всі необхідні номери телефонів (швидкої, пожежної, знайомих), дитина мусить знати своє ім’я, прізвище, адресу, імена батьків і пам’ятати, де записані номери телефонів. За необхідності можна зробити браслет з номерами батьків. Також необхідно пояснити, що для сповіщення людей про небезпеку лунатиме гучна сирена, і важливо натренувати реакцію на неї. Обговоріть, що ви будете робити, коли її почуєте (наприклад, візьмете «валізу безпеки» — дитяча психологиня радить називати її саме так, — домашніх улюбленців, телефон, підете в бомбосховище або ляжете на підлогу біля внутрішньої стіни).

Перевірте також разом із дитиною, наскільки безпечним є простір у будинку. Визначте, які меблі можуть впасти; дізнайтеся, чи вміє дитина перекривати газ і воду; перевірте список контактів і складіть список дій, які допоможуть впоратися з тривогою. Знайдіть або ж облаштуйте захищений простір у будинку чи на вулиці.

На третьому етапі закріпіть усі знання в дії. Перевірте все, про що ви говорили: речі, які потенційно можуть впасти; речі, які потрібно сховати в шафу; речі, які слід покласти до «валізки безпеки». Зімітуйте звук сирени та рушайте до безпечного місця. А після того, як усі «врятувалися», слід сказати: «Ми в безпеці! Ми разом! Ми всі — супергерої!».

6

А що, як не буде зв'язку?

Може трапитися й так, що Інтернет і мобільний зв’язок зникнуть. Тож за можливості знайдіть кнопковий телефон, запишіть туди кілька важливих номерів та продублюйте їх у блокноті. Окрім того, часто на таких телефонах є радіоприймачі, з яких можна отримувати актуальні новини.  

Зверніть увагу! Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки попереджає, що єдине джерело інформації, якому варто довіряти, — це Суспільне мовлення.

7

Де пройти курси першої домедичної допомоги?

Є кілька організацій, які постійно проводять тренінги з надання першої домедичної допомоги:

  • Курси першої домедичної допомоги у Львові, Луцьку й Івано-Франківську. Пропонують декілька варіантів тренінгів: базовий курс, перша допомога дітям, розширений курс із першої домедичної допомоги в екстремальних ситуаціях і курси для дітей. Вартість — від 500 до 2000 гривень.
  • Інструктори «Центру спеціальної підготовки» на вихідних проводять курси у Києві. Базовий курс із надання першої невідкладної допомоги триває 6 годин. Вартість — 1300 гривень.
  • Навчальний центр Security and Rescue проводить тренінги в Одесі. Серед варіантів курсів: «Перша допомога в умовах бойових дій», тренінг-практикум «Середовище виживання», «Перша допомога за невідкладних станів», курс «Юний парамедик». Вартість — від 1200 до 1800 гривень.
  • Фахівці з «Навчального центру 44» проводять тренінги в різних містах України. На лютий заплановано курси з допомоги дітям, домедичної допомоги та допомоги в разі ДТП.
  • Всеукраїнська спілка парамедиків проводить тренінги з домедичної невідкладної допомоги (онлайн і офлайн у Києві). Також пропонують курси з першої домедичної допомоги, допомоги дітям (спрямований окремо на батьків і педагогів), курс із тактичної медицини, а також курси для дітей і підлітків. Власне базовий курс першої домедичної допомоги коштує 1000 гривень.
  • Товариство Червоного Хреста проводить шестигодинні та дванадцятигодинні тренінги. На занятті 60% часу виділяється на відпрацювання навичок першої допомоги. Тренінги проводять групами. Для волонтерів, співробітників і бенефіціарів Товариства вони безкоштовні. Всі інші - на комерційній основі. Тариф - від 500 грн.

8

Як вступити в тероборону?

Якщо хочете навчитися «воювати» — вступайте до лав тероборони. Для цього потрібно прийти до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (тобто військкомату). З собою слід мати військово-обліковий квиток, якщо такий є. Можна зателефонувати й уточнити всі деталі заздалегідь: гаряча лінія для мешканців Києва — 063 651 44 46. 

Далі необхідно пройти співбесіду з інструктором і представником підрозділу територіальної оборони. А після цього — зібрати документи (копії паспорта, ідентифікаційного коду, довідки про несудимість, свідоцтва про одруження та народження дітей, довідку та характеристику з місця роботи і диплом) та пройти військово-лікарську комісію. 

За її результатами ви отримаєте висновок — чи можна вас брати на службу в мирний або у воєнний час, — і в разі позитивного рішення можете підписувати контракт.

9

Що робити, якщо спрацювала сирена?

Якщо ж трапиться надзвичайна ситуація — у місті має спрацювати сигнал тривоги. Це означатиме, що всім необхідно терміново евакуюватися або ховатися в укриття. Звук буде дуже гучним, тож ви його точно почуєте.

За словами Романа Ткачука, директора Департаменту муніципальної безпеки Київської міської держадміністрації, після сигналу необхідно ввімкнути телевізор, радіо чи онлайн-ресурси: там детально пояснять, що робити далі. Якщо зникне електрика — людей інструктуватимуть через гучномовці. 

Ймовірно, вам доведеться терміново ховатися у спеціальних укриттях. На таких приміщеннях має бути позначка «Укриття» чи «Об’єкт цивільного захисту» з зазначеним номером телефону людини, яка в разі небезпеки відімкне двері сховища.

Захисні споруди для тимчасового укриття повинні бути облаштовані та заздалегідь перевірені органами, що відповідають за цивільний захист населення. Укриття мають бути чистими, без пацюків, з вентиляцією, запасами води та місцями для сидіння.

Якщо в радіусі 400 метрів від місця, де ви мешкаєте чи працюєте, немає укриття — звертайтеся до ОСББ чи ЖЕКу. Вони мають його організувати. Після цього чиновники з цивільного захисту перевірять об’єкт, складуть акт про готовність сховища і внесуть його до карти укриттів. Якщо ЖЕК не реагує на ваші заяви — йдіть до посадовців, які відповідають за цивільний захист (відповідні підрозділи є у районних райдержадміністраціях), або ж зателефонуйте на «гарячу лінію» міста та повідомте про відсутність укриття.

 

Анастасія Селіцька / hromadske

 

 

Плакат – з відкритих джерел

За джерелом:

https://hromadske.ua/posts/ne-dati-putinu-zaskochiti-sebe-znenacka-yak-kozhnomu-z-nas-pidgotuvatisya-do-vijni-praktichni-poradi

 

Переглядів: 336 | Додав: alexapostolyuk77
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Понеділок, 27.05.2024, 17:37
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 362
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 1
Користувачів: 1
alexapostolyuk77
Iv. Stepura © 2024