У ПОШУКАХ БЕЗПЕКИ

У ЗМІ розмістили повідомлення, що незнайомці на кордоні з Польщею

залишають українським біженцям коляски, зимові пальта та іграшки.

«Щоб полегшити стрес та емоції, яких можуть зазнати мільйони біженців після втечі з України, незнайомці в польських громадах допомагають українцям облаштуватися з найнеобхіднішими речами на кордоні», - про це повідомила УНН з посиланням на ВВС.

Ще два тижні тому, таке повідомлення виглядало би справжнім фейком, на який мало хто звернув би увагу. Та час біжить швидко. Тепер, коли ворог вломився у твою хату в Україні, приймаєш такі новини, як «манну з неба».

...Чергова моя поїздка на кордон з Польщею випала на пункт перетину «Рава-Руська – Гребенне». Він розташований на міжнародній трасі Е372, що з'єднує Львів і Варшаву. Відстань від КПП до Львова 65 км, Любліна 155 км, Варшави 328 км.

Нагадаю, що в рамках підготовки інфраструктури до Євро-2012, на трасі Е372 було відремонтовано дорожнє покриття, побудовані готелі, заправки, обмінники, пункти страховки. Великий наплив автотранспорту при проектній пропускній спроможності 71 автомобіль в годину нерідко призводить до утворення на кордоні черг.

Завдяки гарному стану траси, шлях до Польщі через ПП в Раві-Руській вибирають багато жителів західних і центральних областей України. Уникнути багатогодинного очікування в черзі на КПП дозволяє перегляд фото і відео з кордону, своєчасне коректування маршруту.

Та не всі знають про такі зручності. Страх перед агресором гонить людей на чужину тисячам. На кордоні фантастично довгі черги, які поки що не зникають, і не скоро, мабуть, зникнуть. З перших днів загострення збройного конфлікту Червоний Хрест Львівщини організував біля КПП у Рава-Руській пункт обігріву, де можна перекусити, зігрітися, запастись теплим одягом тощо.

10 березня тут чергували волонтери: (справа наліво) Анастасія Мельничек зі Львова, Артем Огданець з Одеси, Анна-Марія Вінницька з Києва, Сргій Розломій з Одеси, Юрій Дорош, доброчинець, водій, котрий привіз мене у Раву-Руську, і я, Ірина Апостолюк. Всі ці люди тут, щоб допомогти тим, хто зневірився, шукає даху над головою і сподівається знайти його у сусідів.

10 березня за добу вдалось вивезти за кордон понад 40 000 жінок та дітей зі всіх куточків України.

Як повідомили наші колеги з Польщі, міжнародне братство Червоного Хреста не полишає на тому боці кордону наших біженців. Їх подорож, у багатьох випадках, триває кілька днів, і вони прибувають до них у стресовому стані, і часто - з порожніми руками. Тому коляски, візки, куртки, іграшки, пелюшки, навіть ходунки для літніх людей, - все це  для них є великою підмогою. Буває, що серед волонтерів є такі, що розмовляють кількома мовами, і можуть допомогти біженцям за кордоном  адаптуватися і почати нове життя на чужині.

Розповіли  колеги і про те, що деякі співчутливі іноземці, особливо молодь, зустрічаючи біженців на тому боці кордону, тримають перед собою таблички на вокзалах, пропонують їм поїздки в різні місця по всій Європі, допомагаючи цим біженцям з України знайти місця для проживання, бо Варшава і Краків вже закриті через переповнення.

Вогонь збройного конфлікту, залишивши за собою згарища,  згасне рано чи пізно, а  Червоний Хрест  України продовжуватиме свою вахту милосердя, і цілком може бути, що на зворотному шляху біженців додому вже його волонтери допомагатимуть їм влитися у русло мирного  життя відбудови та оновлення нашої країни.

Фото – автора

Ірина Апостолюк,

голова Личаківської РО м. Львова ТЧХУ,

членкиня Львівської обласної організації Національної Спілки Журналістів України