ЧЕРВОНИЙ ХРЕСТ І ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА

Вибух на ЧАЕС - це страшна подія, яку згодом назвали трагедією ХХ століття, що стала

найбільшою техногенною катастрофою. Сила вибуху прирівнювалася до 500 таких бомб,

які колись скинули на Хіросіму.

Сьогодні минає 36 років, як сталася найбільш серйозна техногенна катастрофа в історії цивільної ядерної енергетики – два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, які призвели до непоправних медичних, економічних, соціальних та гуманітарних наслідків.

Ввечері 26 квітня 1986 року, коли про вибух на атомній станції ще майже ніхто не знав, червонохресна санітарна дружина Бородянського екскаваторного заводу розселила у новозбудованих оселях перші десятки мешканців Прип’яті, які дісталися туди самі, не чекаючи евакуації.

Представники Червоного Хреста проводили роботу з визначення ступеня ураження та обсягу необхідної допомоги постраждалим, допомагали в евакуації та розселенні людей. Санітарні дружини Червоного Хреста Макарівського району Київщини спільно з представниками сільських Рад проводили подвірні обходи, аби знайти тимчасові помешкання для евакуйованих з Прип’яті людей. Для обслуговування мешканців районів, які потрапили під забруднення, Товариство виділило 213 сестер милосердя.

Голова тодішнього Національного комітету Товариства Іван Гнатович Усіченко очолив комісію з реалізації програми допомоги населенню, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи. У 1990 році Червоний Хрест України ініціював запровадження комплексної Чорнобильської програми, у межах якої було проведено понад 240 тисяч дозиметричних обстежень у 70 населених пунктів.

А у 1991 році за підтримки International Federation of Red Cross and Red Crescent Societies була започаткована Міжнародна Чорнобильська програма гуманітарної допомоги і реабілітації. Тоді у Житомирській і Рівненській областях успішно працювали пересувні діагностичні лабораторії Червоного Хреста України. За їх допомогою медичні фахівці лабораторій щороку обстежували до 30 тисяч жителів із радіаційно забруднених районів, аби своєчасно діагностувати злоякісні новоутворення щитоподібної залози у людей, які зазнали дії радіоактивного йоду. Населення, особливо дітей, забезпечували полівітамінами, сухим молоком, медичними препаратами, у тому числі тироксином.

Фото – ТЧХУ/ Фейсбук та з відкритих джерел

За джерелом:

https://www.facebook.com/RedCrossUkraine/photos/a.539438762759270/4275098165859959/