СВЯТО МИЛОСЕРДЯ
Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції постановила
оголосити 5 вересня - Міжнародним днем благодійності
ООН приурочила цю дату до річниці смерті легендарної матері Терези, котра стала уособленням милосердя на Землі, і заслужено стала лауреатом Нобелівської премії миру “за діяльність в допомозі страждаючій людині” (1979).
Ми живемо в світі, де завжди були й будуть багатії та бідняки, здорові й недужі. Попри те, що для кожного його особисті проблеми та неприємності знаходяться на першому плані, люди мають унікальну внутрішню потребу — безкорисливо допомагати іншим, нічого не очікуючи у відповідь. Таку допомогу прийнято називати благодійністю, і більшість з нас іноді долучаються до неї. Однак є люди, з іменем яких поняття благодійності міцно пов’язане, і найвідомішою серед таких є мати Тереза. Вшановуючи пам’ять про цю видатну особистість, а також щоб спонукати до милосердних вчинків якомога більше людей, ООН заснувала Міжнародний день благодійності, який щороку відзначається 5 вересня.
ІЗ ІСТОРІЇ СВЯТА
Жінка, яку пізніше світ знав як матір Терезу, від народження мала інше ім’я — Агнес Гондже Боянджіу. Вона з’явилася на світ 26 серпня 1910 року в місті Скоп’є (зараз це столиця Македонії, а на той час — частина Османської імперії). Батьки дівчинки були католиками, мати славилася своїм милосердям і часто запрошувала в дім бідняків, щоб розділити з ними сімейну трапезу.
Агнес вчилася в початковій школі при монастирі, мала гарний голос і співала в церковному хорі. Щороку разом з родичами вона їздила до містечка Летніце, щоб відвідати тамтешній храм. Саме під час однієї з таких поїздок, у віці 12 років, дівчинка відчула покликання служити Богу та допомагати нужденним.
Тож ледве Агнес виповнилося 18, вона поїхала до Ірландії, щоб приєднатися до «Сестер Лорето» — ордену католицьких місіонерок. За кілька місяців дівчина вивчила англійську мову і вирушила до Індії, щоб навчати там дітей. Місіонерка оселилася в Калькутті й почала працювати в школі імені Святої Марії, де вчилися дівчата з незаможних сімей. Щоб викладати історію й географію місцевим ученицям, молодій вчительці довелося швидко опанувати мови бенгалі та хінді.
1931 року Агнес вирішила стати черницею, прийнявши першу офіційну обітницю і обравши для себе нове ім’я — Тереза, на честь Святої Терези, покровительки місіонерів. У 1937-му жінка склала вже повну обітницю, після чого отримала право зватися матір’ю Терезою.
Вчительська робота приносило матері Терезі задоволення, вона любила своїх учнів і мала серед них авторитет, а згодом навіть стала директором школи. Але жінку дедалі більше вражала бідність місцевого населення, до того ж вона була свідком голоду та кривавих конфліктів між індуїстами й мусульманами.
ОРДЕН «МІСІОНЕРИ МИЛОСЕРДЯ»
Зрештою, в 1948 році мати Тереза вирішила, що залишить монастир і буде жити серед бідняків Калькутти. Вона змінила свій одяг на біле з блакитною каймою індійське сарі — на знак пошани до місцевих традицій, прийняла громадянство Індії та заснувала новий орден під назвою «Місіонери милосердя», основна мета якого полягала в турботі про найбідніших.
Передусім мати Тереза заснувала школу під відкритим небом та притулок для невиліковних хворих у напівзруйнованому будинку, який їй надала муніципальна влада. Спершу благодійниці допомагала лише невеличка група жінок — колишніх викладачок та учениць школи Святої Марії. Проте ряди помічників швидко поповнювалися, а пожертви почали надходити зі всієї країни.
Відповідно, зростали й масштаби діяльності матері Терези — з’явилися клініка для бідняків, будинок для самотніх літніх людей, лепрозорій, дім для безпритульних, хоспіс та кілька пересувних лікарень. Роботу матері Терези було помічено владою Індії та керівництвом Ватикану — в 1950 році її орден отримав канонічне визнання.
Попри те, що мати Тереза була вірною католичкою, вона не намагалася навертати до християнства представників інших вірувань — людям, які знаходилися в її притулках та хоспісах, надавалися релігійні обряди згідно з їхньою вірою. Однак жінка весь час була затятою противницею абортів, смертної кари та розлучень, і за ці досить непопулярні погляди часто зазнавала критики.
БЛАГОДІЙНІ ПРИТУЛКИ
1968 року мати Тереза особисто заснувала благодійний притулок у Римі, а 1971-го — в Нью-Йорку. В тому ж році Ватикан нагородив жінку премією миру Папи Іоанна XXIII, а в 1979-му вона отримала Нобелівську премію миру. Уряд Індії теж високо оцінив діяльність матері Терези, відзначивши її в 1980 році найвищою нагородою країни.
В 1982 році матері Терезі вдалося евакуювати більше трьох десятків дітей із зони бойових дій у Бейруті, під час конфлікту між палестинцями та ізраїльтянами. В 1985-му вона виступила з промовою на 40-й річниці Генасамблеї ООН у Нью –Йорку, а також відкрила в місті притулок для людей, хворих на СНІД.
В останні 20 років життя мати Тереза мала проблеми зі здоров’ям, але навіть вони не могли завадити їй допомагати хворим та нужденним. Крім того, жінка активно подорожувала світом, відвідуючи відділення заснованого нею ордену. Померла мати Тереза 5 вересня 1997 року. На той час створена нею організація «Місіонери милосердя» налічувала 610 філій у 123-х країнах світу.
Ідея відзначати День благодійності належала громадським організаціям Угорщини, які хотіли популяризувати це явище і заохотити населення до благодійних вчинків. В 2011 році ініціативу схвалив уряд країни, а для святкування обрали день пам’яті матері Терези Калькуттської — 5 вересня. Угорщина одразу запропонувала встановити свято на міжнародному рівні, і в 2012 році Генасамблеєю ООН було прийнято відповідне рішення. Відтоді 5 вересня світ щороку відзначає Міжнародний день благодійності.
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БЛАГОДІЙНОСТІ В ІСТОРІЇ
Мати Тереза отримала дозвіл Ватикану на діяльність створеного нею ордену «Місіонери милосердя».
За самовіддану доброчинність та милосердя матір Терезу нагородили Нобелівською премією миру.
На екрани вийшов художній фільм італійського режисера Фабріціо Коста «Мати Тереза Калькуттська».
Генасамблея ООН своєю резолюцією проголосила про заснування Міжнародного дня благодійності.
В Україні набув чинності закон «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Матір Терезу було канонізована Римсько-католицькою церквою як Свята Тереза Калькуттська.
ТИПОВІ ПИТАННЯ ПРО МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БЛАГОДІЙНОСТІ
Коли мати Тереза стала відомою поза межами Індії?
Це сталося в 1960-х роках, завдяки книзі Малкольма Маггеріджа «Щось прекрасне для Бога» та однойменному документальному фільму. Саме тоді матір Тереза стала відома широкий загалу, а відділення ордену «Місіонери милосердя» почали відкриватися в інших країнах.
Якої національності була мати Тереза та що відомо про її рідних?
Майбутня благодійниця народилася в албанській родині, у неї було двоє старших сестер. Батько раптово помер, коли дівчинці було 8 років, а матір та сестер вона не бачила більше ніколи відтоді, як у 18 років поїхала до Ірландії. Албанію мати Тереза відвідала лише раз — у 1991 році, коли відкривала в Тирані благодійний притулок.
Чи переживала коли-небудь мати Тереза кризу віри?
Так, як і в більшості людей, у матері Терези були моменти сумнівів. Про це свідчить лист, який жінка написала своєму духівнику в 1979 році — в ньому вона описувала своє відчуття спустошеності та навіть сумніви в існуванні Бога, тому просила частіше згадувати про неї в молитвах.
Що відомо про дива, які здійснювалися завдяки матері Терезі?
В 2002 році Ватиканом було офіційно визнано диво за участю індійської жінки, яка завдяки молитві до матері Терези в річницю її смерті у 1998 році позбавилася від небезпечної пухлини. 2015 року Римсько-католицька церква підтвердила друге диво — зцілення бразильця від інфекції мозку та його вихід зі стану коми завдяки молитвам сім’ї та друзів, зверненим до матері Терези. Ці події відкрили шлях до канонізації благодійниці.
Де знаходиться могила матері Терези?
Святу поховали на території її будинку в Калькутті, в якому вона прожила 47 років. Сама мати Тереза за життя не виражала побажань щодо місця свого поховання, тому таке рішення було прийнято головним чином через те, що могили християн на кладовищах у цьому регіоні Індії часто піддавалися актам вандалізму.
ЯК ВІДЗНАЧАТИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БЛАГОДІЙНОСТІ?
До цієї події може долучитися кожен, адже благодійні організації радо вітають будь-який внесок — як дуже значний, так і невеличкий. Найбільш розповсюдженими видами благодійності в Україні є пожертви через спеціальні онлайн-ресурси, допомога нужденним напряму готівкою, пожертви в церквах та відрахування відсотків на доброчинність із заробітної плати.
ЧЕРВОНИЙ ХРЕСТ І БЛАГОДІЙНІСТЬ
Сьогодні Україна переживає дуже складні часи. 194-й день війни і 194-й день, як люди об’єдналися для підтримки одне одного.
Тисячі людей переїжджають з одного населеного пункта в інший у пошуках безпеки, як і тисячі людей втрачають житло, майно, роботу, господарство, бізнес чи найгірше – близьких людей. Частину гуманітарних проблем вдалося вирішити оперативно, але вони продовжують наростати з тим, що й продовжує тривати війна. Та, незважаючи на всі складнощі, небезпеку, втому, щодня тисячі людей по всій країні волонтерять для допомоги іншим.
У Червоному Хресті України з початку війни кількість волонтерів збільшилася майже втричі. Зараз понад 8000 волонтерів допомагають на місцях людям, забезпечуючи їх найголовнішим – продуктами харчування, засобами гігієни, одягом, постільними речами, ковдрами, речами для облаштування побуту тощо. Вони також навчають людей першій допомозі, надають психосоціальну підтримку, інформують про мінну небезпеку й міжнародне гуманітарне право. Команда волонтерів допомагає облаштовувати тимчасові прихистки необхідним обладнанням для комфортного проживання людей, транспортує маломобільних й тяжкохворих пацієнтів, виїжджає в «гарячі точки» для допомоги тим, хто залишився на місцях. Волонтери працювали й продовжують працювати у понаднормованому графіку, часто без вихідних, з втомою, інколи ризикуючи власним життям. Але продовжують працювати для допомоги якомога більшій кількості українців.
У Міжнародний день благодійності ми хочемо подякувати кожному волонтеру, співробітнику, партнеру, донору, другу Червоного Хреста України за те, що не залишаєтеся осторонь сучасних проблем й продовжуєте допомагати і підтримувати українців у цей надскладний час.
Ми разом. Ми поруч. До перемоги!
Фото – ТЧХУ/Фейсбук та з відкритих джерел
За джерелами:
https://www.facebook.com/RedCrossUkraine/photos/a.539438762759270/4627768013926304/
https://daytoday.ua/podiya/mizhnarodnyy-den-blahodiynosti/
| 
