БУТИ ГРАМОТНИМ – ЗАРАЗ МОДНО
Грамотність - свято для людства, яке досягло великого прогресу в цій галузі, довівши кількість грамотних людей у світі до чотирьох мільярдів. Однак понад 889 мільйонів дорослих - неписьменні, а більше 100 мільйонів дітей - не ходять до школи.
Якщо ми опиняємося в чужій країні, мови якої не знаємо, то доводиться мати справу з численними труднощами — не можемо зрозуміти дорожніх знаків, прочитати потрібні інструкції та навіть написи на упаковках з продуктами. Ми почуваємося розгубленими й безпорадними, але ця гіпотетична ситуація лише в невеликій мірі є прикладом того, що відчуває людина, яка не вміє читати.
Грамотність зазвичай сприймається нами як щось належне, тому важко уявити, що чимало людей в сучасному світі живуть без базових навичок читання й письма. Щоб привернути увагу громадськості до цієї проблеми та сприяти її подоланню, за ініціативою ЮНЕСКО було засновано Міжнародний день грамотності, який відзначається щороку 8 вересня.
ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ МІЖНАРОДНого ДНЯ ГРАМОТНОСТІ?
Перші відомі форми людської писемності датовані приблизно 3500 – 3000 роками до нашої ери, проте грамотність серед населення довгий час була обмеженим явищем, тісно пов’язаним із суспільним становищем — зазвичай люди, що вміли читати, належали до вищих соціальних прошарків. Вважається, що в давньому світі найбільше грамотних людей жили в Індії й Китаї, хоч перші книги, які з’явилися в цих країнах, а згодом на Близькому Сході та в Древньому Римі, були дуже рідкісними і дорогими.
РОЛЬ РЕЛІГІЇ У РОЗВИТКУ ГРАМОТНОСТІ
Активно сприяли поширенню грамотності деякі релігії — наприклад, в ісламських країнах самостійне читання Корану для кожного вірянина було релігійним обов’язком. Схожою була ситуація з іудаїзмом, в якому важливе значення надається читанню священних текстів Танаха й Талмуда, тому грамотних євреїв в давнину було набагато більше, ніж грамотних християн.
До моменту прийняття християнства Русь вже мала писемність, але хрещення пришвидшило розвиток грамотності на основі абеток глаголиці та кирилиці. При цьому грамотою оволоділи не тільки князі та бояри, а й чимало простих людей, і цьому збереглося багато свідчень — написи на стінах соборів, берестяні грамоти, школи для дітей, відкриті Володимиром Великим та Ярославом Мудрим.
З домонгольського періоду до нас дійшло понад 100 книг, серед яких найвідоміші — «Остромирове Євангеліє» та «Повість минулих літ».
ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА
Дедалі більше книг з’являлося і в середньовічній Європі, тому грамотних людей поступово стало більше, щоправда, здебільшого серед містян, тоді як селяни мали значно менше можливостей для базової освіти. Особливе прагнення до грамотності принесла людям епоха Просвітництва, чому сприяло також промислове виробництво паперу, який зрештою витіснив пергамент і став доступним матеріалом.
В період Реформації вірян в лютеранських країнах зобов’язали читати Біблію, тому рівень грамотності в Північній Європі став вищим у порівнянні з іншими регіонами. Ще більше пришвидшити процес вдалося індустріальній революції — механізоване виробництво потребувало більше освічених робітників, тому у Великобританії станом на 1840 рік грамотними були вже дві третини чоловіків і половина жінок.
ШТУЧНЕ СТРИМУВАННЯ ГРАМОТНОСТІ
Втім, грамотність могли й штучно стримувати, використовуючи як спосіб сортування людей і запобігання повстанням та революціям. Прикладом є США, де в період Громадянської війни в багатьох штатах на законодавчому рівні було заборонено навчати чорношкірих рабів читанню та письму. В подальші роки вміння читати й писати визначало, чи має людина право голосу як громадянин, і це ефективно затримувало приєднання колишніх рабів до виборців.
З історичної точки зору, за останні 200 років рівень грамотності населення світу суттєво зріс — на початку XIX століття він складав всього 12%, а зараз кількість грамотних людей на планеті — 86%. Але при тому, що в більшості держав цей показник — від 95% і вище, в бідних країнах багато людей досі залишаються неписьменними.
Право кожного на освіту ще на початку свого існування проголосила ООН, сформулювавши Загальну декларацію прав людини. В той час передбачалося, що до 2000 року в світі буде досягнуто 100% грамотності, і для цього приймалося чимало міжнародних документів, наприклад, в 1960 році — Конвенцію боротьби з дискримінацією в області освіти, а в 1964-му — Декларацію про ліквідацію неписьменності.
ВСЕСВІТНЯ КОНФЕРЕНЦІЇ МІНІСТРІВ ОСВІТИ
В 1965 році на Всесвітній конференції міністрів освіти з викорінення неписьменності, яка проходила в столиці Ірану — Тегерані, народилася ідея Міжнародного дня грамотності. Також на цьому форумі виникла концепція грамотності не як самоцілі, а як фактору розвитку.
Наступного року ЮНЕСКО взяла на себе ініціативу і проголосила 8 вересня Міжнародним днем грамотності — з метою нагадати світові про важливість грамотності для окремих людей, громад і країн, а також про необхідність активізації зусиль зі створення більш грамотного суспільства.
Однак у 1985-му, за підрахунками ЮНЕСКО, виявилося, що неписьменних на планеті — 889 мільйонів, при цьому дві третини з них складають жінки. І хоч у відсотковому вимірі кількість неграмотних знижувалася (32% в 1970 році в порівнянні з 25%, які прогнозувалися на 1990 рік), їх абсолютна кількість продовжувала зростати через швидке збільшення чисельності населення. Тому 1987-го року ООН запланувала Міжнародний рік грамотності, який вирішили провести у 1990-му, а період з 2003 року по 2012-й став Десятиліттям грамотності.
Відтоді ситуація з грамотністю в світі дещо покращилася, але кінцевого результату досі не досягнуто. Тому Міжнародний день грамотності залишається актуальною подією, тим більше що зараз ми отримали нові виклики в сфері освіти через необхідність навчання в онлайн - форматі.
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ГРАМОТНОСТІ В ІСТОРІЇ
ООН прийняла Загальну декларацію прав людини, якою передбачається право кожної людини на освіту.
Резолюцією Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі, 8 вересня було проголошено Міжнародним днем грамотності.
Згідно з рішенням Генасамблеї ООН цей рік став Міжнародним роком грамотності. Також 1990 року в Таїланді відбулася Всесвітня конференція з освіти.
В місті Мельбурн (Австралія) засновано Всесвітній фонд грамотності — World Literacy Foundation, некомерційну організацію, яка працює над проектами, спрямованими на підвищення грамотності у всьому світі.
Десятиліття грамотності ООН, яке проходило під гаслом «Грамотність для всіх».
Всесвітнім форумом з освіти, який відбувся в місті Інчхон (Південна Корея) прийнято Інчхонську декларацію. В цьому документі сформульовано концепцію освіти до 2030 року, також декларація стала основою завдань у сфері освіти, визначених в програмі стійкого розвитку ООН.
ТИПОВІ ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ ПРО МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ГРАМОТНОСТІ
- Наскільки масштабною є проблема неграмотності на планеті?
- За оцінками ООН 889 мільйонів дорослих людей не вміють читати й писати. Рівень грамотності в розвинутих країнах високий — в середньому 99,2%, натомість найбільше неписьменних мешкають в Південній та Західній Азії, а також в африканських країнах на південь від Сахари.
- Де саме в світі рівень грамотності є найнижчим?
- Один з найнижчих показників грамотності має Нігер, де лише 19% дорослого населення вміють читати й писати. Також мала кількість грамотних людей у Чаді та Гвінеї-Бісау — відповідно 22% і 30%.
- В яких державах рівень грамотності населення складає 100%?
- Згідно з рейтингом грамотності ООН, всього чотири країни світу заявили про таке досягнення — це Андорра, Гренландія, Північна Корея та Узбекистан.
- Чи визначаються щорічні теми для святкування Міжнародного дня грамотності?
- Так, кожного року цій події присвячується окрема тема. В 2021 році вона звучала як «Грамотність для відновлення, орієнтованого на людину: скорочення цифрового розриву» (мається на увазі відновлення після кризи пандемії та вільний доступ до навчання онлайн).
- Хто з видатних історичних діячів не вмів читати й писати?
- Серед найвпливовіших в історії осіб, які при цьому були неписьменними, виокремлюють Карла Великого — засновника династії Каролінгів та правителя, який вперше після падіння Риму об’єднав у своїх володіннях більшу частину Центральної та Західної Європи. Також неписьменним був Чінгісхан — легендарний полководець і володар другої за величиною світової імперії.
ЯК ВІДЗНАЧАТИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ГРАМОТНОСТІ?
До цього свята міжнародні організації та уряди держав присвячують інформаційні кампанії з метою поширення грамотності, а також проводять дискусійні форуми для розробки найкращих стратегій боротьби з неписемністю. Також традиційно проходять благодійні акції зі збору коштів, які спрямовуються на відкриття навчальних закладів у бідних країнах.
Більшість з нас навчилися читати й писати ще до школи, тобто завдяки батькам, старшим братам, сестрам та іншим родичам. Тож варто не переривати добру традицію, і якщо поряд є малеча, яку вже час залучати до читання, то Міжнародний день грамотності стане чудовою нагодою для початку домашнього навчання.
- Поняття грамотності нерозривно пов’язане з книгами, тому доречно подарувати кілька вже прочитаних книг бібліотеці — міській або шкільній. Втім, подарунок у вигляді книги цього дня стане ідеальним не тільки для бібліотек, але й для дітей та друзів.
Також 8 вересня кожен може пройти спеціальний онлайн-тест, щоб визначити рівень своєї грамотності. Якщо ж результат тестування виявиться не ідеальним, то існує чимало способів покращити ситуацію — писати диктанти, більше читати та заглядати в словники, або придбати шкільний підручник з мови і виконати всі вправи з нього, згадавши правила правопису.
ЧОМУ ВАЖЛИВИЙ ЦЕЙ ДЕНЬ?
В Україні рівень грамотності високий — за даними ООН він становить 99,8%. Мабуть, тому ми сприймаємо вміння читати й писати як щось звичне і не замислюємося над перевагами, які вони надають.
Міжнародний день грамотності нагадує всім про значення фундаментальних речей в повсякденному житті — як важливо вміти прочитати інструкцію лікарського препарату, меню в ресторані чи інформацію на упаковці будь-якого товару.
Крім того, грамотність додає нам здоров’я — доведено, що читання, письмо та робота з числами є своєрідним тренуванням для мозку, яке зберігає молодість його клітин та зменшує шанси для хвороби Альцгеймера або деменції в похилому віці. Грамотність навіть знижує ризик дитячої смертності — за рахунок того, що матері можуть прочитати необхідну медичну інформацію з усіх доступних джерел.
Колаж – з відкритих джерел
За джерелом:
https://daytoday.ua/podiya/mizhnarodnyy-den-hramotnosti/
| 
