РАДІСТЬ ПОВЕРНЕННЯ

Перша людина з числа ВПО, що була під опікою Червоного Хреста

Личаківського району міста Львова - повернулася додому у м.Харків.

Не часто буває таке, щоб квартирант і господар квартири мали одне і те саме прізвище. А тим більше, коли мова йде про мешканку Львова і людину з категорії вимушено переміщених осіб. Але таке буває.

На знімку: (зліва направо) Кальченко Марія Данилівна і Кальченко Людмила Михайлівна.

Ось, наприклад, ще у лютому Кальченко Марія Данилівна зі Львова надала притулок Кальченко Людмилі Михайлівні із Харкова. 

У травні обох Кальченків взяла під свою опіку Личаківська РО м. Львова ТЧХУ. Надавати їм побутові послуги випало соціальній помічниці Червоного Хреста Марії Александровій.

Кожен свій візит п. Марія  фіксувала в щоденнику. За 14 червня п.р. зберігся, наприклад, такий запис: «Принесла продуктовий набір від Червоного Хреста в квартиру Кальченків – Марії, 1934 р. народження, та Людмили, 1940 р. народження. Вони хоч і однофамільці, але не родичі. У їхньому селі у Курській області половина мешканців носять українське прізвище Кальченко. Життя за радянської влади розпорядилося так, що Марія оселилася у Львові, а Людмила – у Харкові. Коли почалися воєнні дії, 25 лютого харків'янка Людмила зателефонувала львів'янці Марії, попросила про тимчасовий притулок і виїхала в евакуацію. Тепер я ними обома опікуюся: прибираю, готую їжу, ношу ліки.  Розмовляємо на різні теми. Головна з них: коли закінчиться війна з рф. Це своєрідна психотерапія, без якої літнім людям дуже важко жити».

І ось прийшла звістка: ЗСУ звільнили майже повністю Харківську область. В квартирі Кальченків радості не було меж. Після усвідомлення, що це надовго і повороту ворога вже не буде, Людмила Михайлівна почала збиратися в дорогу, щоб повернутися додому у м. Харків.

Відчуваючи вдячність до Червоного Хреста, харків'янка написала кілька рядків своєї оцінки їх турботи за однофамільцями Кальченками.

«Я, Кальченко Людмила Михайлівна, як вимушено переміщена особа, була під патронатом Червоного Хреста Личаківського району м. Львова. За мною була закріплена соціальна помічниця Марія Александрова. Її увагою, турботою, відвідуванням, допомогою я задоволена», - йдеться у Подяці, яку підопічна з Харкова залишила перед поверненням додому.

Ми раді, що ситуація на фронті склалася так, що Людмила Михайлівна отримала змогу повернутися додому. Бажаємо й іншим вимушено переміщеним особам також скорого повернення в рідну обитель, по мірі звільнення окупованих земель України від ворога. Бо як кажуть в народі: «Всюди добре, а дома – найкраще!»

Фото – з архіву Личаківської РО м. Львова ТЧХУ

Пресслужба Львівської обласної організації ТЧХУ