Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2022 » Грудень » 12 » Як ворожили на Андрія: стародавні обряди і звичаї українців
16:52
Як ворожили на Андрія: стародавні обряди і звичаї українців

ВОРОЖІННЯ НА АНДРІЯ

 

 

 

 

 

 

Щороку ввечері 12 грудня, напередодні свята Андрія, українці влаштовують Андріївські вечорниці.

Празник Андрія – такий, де переплелися християнство та язичництво, друга назва цього свята – Калита.

 

 

"Еспресо.Захід" розповів, як на вечорницях ворожили дівчата й бешкетували парубки.

 

Фольклорист, доцент Кафедри української фольклористики ім. академіка Філарета Колесси Андрій Вовчак зазначає, що традиції Андріївських вечорниць були поширені на території всієї України, але в різних регіонах вони збереглися по-різному. Так, у відому гру "Калиту" грали переважно у центральних і північних регіонах, тоді як, наприклад, на заході Україні, зокрема на Бойківщині, початок вечорниць святкували розпалюванням вогнища. 

Андріївські вечорниці були святковими, на них ніхто не працював, а тільки розважалися. Молодь збиралася у хаті, в якій не було дітей.

Спочатку приходили дівчата, приносили харчі й разом готували вечерю. Приносили борошно, родзинки, мак, замішували тісто та пекли особливий калач у формі сонця – калиту.

 

 

Як ворожили на Андріївських вечорницях

 

 

 

 

 

 

Ворожіння у кожному селі дещо відрізнялися, але загалом базувалися на однакових обрядах. 

Наприклад, дівчата сіяли коноплі. У ніч напередодні Андрія брали жменю конопель, сіяли у себе на подвір’ї та примовляли:

Андрію, Андрію, конопельки сію

Дай Боже, знати, з ким їх буду брати 

Андрію, Андрію, конопельки сію

Портками заволочу – женитися хочу.

Портки – це чоловічі штани, у цьому обряді їх волочили по землі, заворожуючи заміжжя дівчини. 

Також дівчата рахували кілки у парканах. Якщо кількість кілочків парна, то матиме дівчина пару в наступному році, якщо ж ні – то ще дівуватиме. Або ж дівчині, яка гадала на кілочках, зав’язували очі. Вона загадувала певне число й рахувала кілки у зворотному порядку. Той кілок, що припав на число один, розглядали. Якщо він новенький, то дівчина знайде собі молодого нареченого, якщо ж не новий, та ще й з мохом, то чоловік буде старший і в кожусі, тобто багатий. 

Відомим обрядом є ворожіння на чоботях. Дівчата знімали своє взуття і чоботи у лінійку від печі до порогу. Чий чобіт стане на поріг, та й вийде першою заміж. 

Для індивідуального ворожіння, дівчата пекли солоні коржі та їли їх перед сном. Вважалося, що коли дівчина спрагла, то в ніч на Андрія їй має наснитися її суджений, аби подати води. 

Коли дівчата готували вечерю, вони пекли балабушки (булочки). Кожна дівчина позначала свій виріб. Тоді їх складали в рядок і запускали до хати кота чи собаку. Чий балабушок вхоплять першим, та першою й вийде заміж. Проте на цьому ворожіння не завершувалося. Якщо тваринка втече з балабушком з хати, то дівчина таки знайде пару. Якщо кіт вилізе на піч, то дівчина дівуватиме. Якщо тваринка полізе під лаву, то дівчина помре. 

Іноді до дівочих обрядів долучалися й парубки. Хлопці брали три миски та під ними ховали перстень, гребінець і ляльку, зроблену з качана кукурудзи. Тоді по черзі запускали до хати дівчат. Дівчата вибирали собі миску. Якщо дівчина обрала перстень, то вийде заміж, якщо гребінець – дівуватиме. Якщо під обраною мискою виявиться лялька, то дівчина народить позашлюбну дитину.

"Звісно, ставимо питання, настільки ці ворожіння сприймалися, як заходи, що дійсно передбачають майбутнє. Коли говоримо про індивідуальне ворожіння, то швидше за все, дівчата вірили в них. Але, коли йдеться про вечорниці, то ці обряди виконували радше розважальну функцію, хоча також і з елементом довіри. Зрештою, ворожіння стосувалися того, щоб не приворожити нареченого, а дізнатися, яким він буде", – пояснює пан Андрій.

 

Як бешкетували на Андріївських вечорницях 

 

 

 

 

 

Участь хлопців у ворожіннях є досить умовною, проте свято Андрія все одно вважають парубочим. Адже його важливою частиною є парубочі бешкети – основна "галузь діяльності" парубків на Андрія.

Хлопці чинили різні побутові бешкети в тих дворах, де були дівчата на виданні. Традиційні бешкети – зав’язати хвіртки, підперти двері до хати, порозкидати дрова чи сіно, замалювати сажею вікна, щоб люди думали, що ніч й могли проспати. В інший день за таке хлопців могли б покарати, але на свято Андрія було прийнято не ображатися. Адже такі бешкети розцінювалися, як специфічна ритуальна поведінка або ж "антиповедінка". Фольклорист Андрій Вовчак каже: "Українці вірили, що в потойбічному світі все навпаки і якщо ти у світі людському робиш щось не так, як треба, то збиваєш нечисту силу з пантелику, так, що вона не знатиме, де перебуває. Таким чином ти їй перешкоджаєш". 

 

Фото – з відкритих джерел

За джерелом:

https://zahid.espreso.tv/yak-vorozhili-na-andriya-starodavni-obryadi-i-zvichai-ukraintsiv

 

Переглядів: 148 | Додав: alexapostolyuk777
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Субота, 13.07.2024, 11:02
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 362
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Iv. Stepura © 2024