РОДИННЕ СВЯТО

Щороку 6 січня, напередодні Різдва, святкують

 Різдвяний святвечір або Навечір'я Різдва Христового.

Зазначимо, що християни західного обряду і більшості Східних церков відзначають Різдво 25 грудня, цьогоріч більшість українців приєдналися до святкування Різдва за григоріанським календарем. Це пов’язано з використанням церквами двох різних календарів – юліанського та григоріанського. За юліанськи календарем Різдво відзначають у росії, Грузії та Сербії.
Різдіо – це день очікування важливої та радісної події – народження Ісуса Христа. 6 січня до самої Святої Вечері віряни дотримуються особливо суворого посту. Святвечір розділяє собою сорокаденний різдвяний або пилипівський піст та період різдвяних свят, що триває 12 днів.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ СВЯТКУВАННЯ СВЯТВЕЧОРА?

Зі Святвечором пов’язана надзвичайна, чарівна подія – народження Спасителя. Про цю подію християни знають від євангелістів Матвія та Луки.

НАРОДЖЕННЯ ІСУСА ХРИСТА

Народження Христа передбачали за декілька століть давні пророки, а відбулося воно в місті Вифлеєм, куди Діва Марія та її чоловік Йосиф приїхали для участі в перепису населення. Всі будинки Вифлеєму були переповнені приїжджим людом, і подружжя зупинилося на нічліг у хліву, де жили вівці. Там опівночі й народився Ісус. Новонародженого поклали в годівницю для овець – ясла, вимощені сіном.

Першу звістку про народження нового царя отримали від янгола пастухи, що пасли отару неподалік від міста. Вони ж першими й побачили Ісуса та розповіли новину всім зустрічним людям.

Слідом за пастухами до новонародженого прийшли троє вавілонських мудреців, а шлях їм вказала нова зірка, що засяяла на небосхилі. Мудреці принесли в дарунок Ісусу золото, ладан та смирну, вшановуючи таким чином в немовляті царя, Бога та людину. 

Звісно, точної дати та години народження Христа не знає ніхто, але християнська церква вважає, що це сталося опівночі 25 грудня. Відповідно, 24 грудня слід святкувати переддень Різдва – Святий Вечір. Чому ж для православних східного обряду Святвечір настає 6 січня?

ЮЛІАНСЬКИЙ КАЛЕНДАР

Юліанський календар, як видно з його назви, запровадив римський імператор Гай Юлій Цезар. Це сталося в 46 році до нашої ери, а до цього римляни користувалися календарем, що спирався на фази Місяця. Новий річний календар, більш точний та вдосконалений, базувався на переміщенні орбіти Сонця відносно Землі та складався з 365 ¼ доби і дванадцяти місяців.  На 25 грудня в цьому календарі випадало зимове сонцестояння.

Першу звістку про народження нового царя отримали від янгола пастухи, що пасли отару неподалік від міста. Вони ж першими й побачили Ісуса та розповіли новину всім зустрічним людям.

Слідом за пастухами до новонародженого прийшли троє вавілонських мудреців, а шлях їм вказала нова зірка, що засяяла на небосхилі. Мудреці принесли в дарунок Ісусу золото, ладан та смирну, вшановуючи таким чином в немовляті царя, Бога та людину. 

Звісно, точної дати та години народження Христа не знає ніхто, але християнська церква вважає, що це сталося опівночі 25 грудня. Відповідно, 24 грудня слід святкувати переддень Різдва – Святий Вечір. Чому ж для православних східного обряду Святвечір настає 6 січня? 

ТРАДИЦІЇ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН НА СВЯТВЕЧІР

Традиції Святого Вечора в нашого народу складалися з часів хрещення Русі, але вони гармонійно поєднані з давніми  слов’янськими, язичницькими звичаями.

Тому Святвечір для українців у великій мірі — це данина давньому культу предків. Наприклад, один з головних атрибутів свята – дідух – дуже давній символ, ще дохристиянський. Є повір’я, що в ньому знаходять притулок душі пращурів, а також духи сімейного вогнища та добрі духи хлібної ниви.

У християнстві ж дідух символізує сніп соломи, яким Йосиф закрив отвір у стіні хліву, де народжувала Марія.

ЯК СВЯТКУВАТИ СВЯТВЕЧІР?

В Україні день 6 січня присвячується Богу, добробуту родини та вшануванню предків.

З появою першої зірки на небі в оселях починається Свята вечеря. Стіл накривають двома скатертинами: одна для живих, друга – для тих родичів, які вже відійшли у вічність.

Цей звичай прийшов з язичницьких часів, коли померлі предки вважалися добрими духами, які при належній до них повазі оберігають своїх нащадків. Для душ померлих також залишають вільне місце за столом.

Під столом або під скатертиною завжди є трохи сіна – як нагадування  про місце народження Ісуса Христа. В центрі столу кладуть різдвяний коровай, який має форму, сплетену з трьох кілець. Три кільця символізують Трійцю, а кругла форма хліба означає вічність. Під іконами в домі ставлять дідуха – сніп з пшениці. Поряд з ним голова родини ставить посудину з кутею – найголовнішою стравою Святої вечері.

Після того, як усі приготування завершено, найстарший чоловік в родині починає читати молитву за померлих, до якої приєднуються всі присутні. За нею починається молитва за живих, і після того сім’я починає вечеряти.

Фото – ілюстративне

За джерелом:

https://daytoday.ua/podiya/sviatvechir/