ЩЕДРІВОЧКА – ПРИЛЕТІЛА ЛАСТІВОЧКА

Щедрий вечір, або Маланку святкують в Україні 13 січня – за день до старого нового року.

Це народно - церковне свято, звичаї та обряди якого дійшли до нас з далеких дохристиянських часів. Пропонуємо ознайомитися з давньої історією та цікавими традиціями відзначення Щедрого вечора або Маланки.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ СВЯТКУВАННЯ ЩЕДРОГО ВЕЧОРА?

Традиція святкувати Щедрий вечір прийшла до нас з давніх часів, ще задовго до зародження на наших землях християнства. Але нинішнє свято виникло через розбіжності в календарях: григоріанському та юліанському. До введення григоріанського календаря Щедрий вечер святкувався напередодні нового року, але після календарної реорганізації змістився на два тижні вперед (або залишився на місті, а новий рік почали святкувати на два тижні раніше – залежить від точки зору). За християнським календарем 31 грудня (за старим стилем) чи 13 січня (за новим) вшановують преподобну Меланії Таким чином свято має як язичницьке, так і християнське походження.

ДОХРИСТИЯНСЬКИЙ МІФ

У давнину слов’яни поклонялися богу порядку, шлюбу та сімейного статку, якого звали бог Ладо. Це перший бог, що зійшов на землю та почав проживати серед смертних. У Ладо були син та донька. Донька була надзвичайно милою та вродливою, тому її і називали Миланкою. Миланка була заручена з богом Місяцем, який не міг захистити свою кохану від підступного змія. Так красуню-наречену було викрадено з срібної хижини та поміщено до підземелля. Ця подія принесла горе до родини Ладо, а божественне світло, що мало освітлювати землю, згасло від суму богів.

ЩЕДРУВАННЯ

Щедрувати на Щедрий вечір починають звечора 13 січня. Обхід будинків зі святковими піснями – щедрівками продовжується до самої півночі. Щедрувальники отримують від господарів смачненькі ласощі.

Наші пращури вважали, що щедрування слід розпочинати тільки після того, як зайде сонце, коли на землі почне збиратися всіляка нечисть. Щедрівки відганяють нечистого від будинків. Однак в останні роки це відбувається дещо раніше – це зумовлено тим, що серед щедрувальників в основному зустрічаються діти шкільного віку.

Разом з щедруванням виконується урочисте «ведення Маланки». Це обрядова вистава, під час якої перевдягнені в тварин хлопці відвідують домівки, веселять господарів та бажають всього найкращого у новому році. Ведення Маланки закінчується спалюванням снопа соломи, який називають дідухом. Дідух – це символ старого року, який колись зберігався у кутку кожного будинку.

ВОРОЖІННЯ

На Щедрий вечір дівчата ворожать на нареченого та на долю. Колись під час гадань у дворі, де живе дівчина, хлопці знімали ворота. Є декілька різновидів ворожінь, які використовувалися в ніч на Маланку:

- Ворожіння на судженого на вулиці. Дівчина виходила на вулицю та чекала, що за тварина їй зустрінеться першою. Якщо собака, то її суджений буде злим, а доля – собачою. Якщо вівця, чекати покірного та тихого нареченого.

- Попід дверима на ніч насипають зерно купками. Якщо вранці знаходять, що зерно розсипане, то життя буде нещасним, а якщо купки залишилися цілими – можна сподіватися на довге та радісне життя.

- Дуже відоме ворожіння, коли дівчина кладе під подушку свого гребінця, промовляючи, щоб їй приснився суджений-ряджений.

         Ворожіння на судженого на вулиці. Дівчина виходила на вулицю та чекала, що за тварина їй зустрінеться першою. Якщо собака, то її суджений буде злим, а доля – собачою. Якщо вівця, чекати покірного та тихого нареченого.

ОСОБЛИВОСТІ СВЯТКОВОГО СТОЛУ

Головною стравою свята є так звана щедра кутя. До її приготування господині приступають з самого ранку. На відміну від пісної страви, що готується на Святий вечір, щедра кутя може містити будь-які компоненти – родзинки, горіхи, вершки, молоко тощо.

Проте основними складовими страви є пшениця, мак та мед. Кожен інгредієнт символізує важливі аспекти. Так, зерно – є символом життя, мед – щастя та здоров’я, а мак вказує на добрі статки. Щоб надати страві багатшого смаку, дехто додає до куті цукати, вишні, родзинки. Щедра кутя подається в макітрі чи глибокій мисці, що виставляється на розі столу.

Стіл на Маланку завжди відрізнявся багатством та розмаїттям. Існує повір’я, що чим більше страв на столі, тим багатшим буде прийдешній рік. В цей день не бажано готувати рибні страви, оскільки щастя та достаток може поплисти геть з дому. А от м’ясні страви, а особливо зі свинини символізують добробут.

Також на святковому столі українців часто зустрічаються холодці, млинці, ковбасні вироби, пироги, різноманітна випічка. В деяких українських селах готують Маланку, саме так називають кров’янку – кров’яну ковбасу, приготовану зі свинячих кишок та начинену гречаною крупою, свинячою кров’ю, м’ясом та цибулею.

ЩО НЕ МОЖНА РОБИТИ НА ЩЕДРИЙ ВЕЧІР?

• Вважається, що 13 січня не можна позичати грошей навіть найближчим людям, щоб не ходити потім в боржниках. На Щедрий вечір забороняються всілякі лайки та сварки, тільки мирна та спокійна атмосфера в сім’ї є запорукою злагоди у наступному році.
• Забороняється сідати за стіл у нечистому одязі, вбрання має бути чистим та святковим, тільки так можна розраховувати на добру долю.
• Не годиться в цей день тримати злобу та образу. Тому прийнято в цей день відвідувати людей, з якими посварені, щоб вибачитися та примиритися.

ПРИКМЕТИ  І  ПОВІР'Я

• Ніч на Щедрий вечір завжди вважалася особливою, чарівною, тому в цю ніч загадували бажання, яке мало обов’язково збутися. Для цього необхідно вийти на вулицю, глянути на небо та загадати бажане.
• Якщо господарі добре приймають щедрувальників, то можуть розраховувати на багатство та щастя у новому році, якщо ж не впускати щедрувальників до хати, то і весь рік буде позбавлений радості та щастя.
• Сни, що сняться у ніч з 13 на 14 січня, вважаються віщими. Тому необхідно прислухатися до своїх снів.
• Особливо пощастило дітям, що народилися 13 січня. Вважається, що у них є надзвичайний дар – здібність передбачення.
• Вважається, як людина проведе перший день нового року, так пройде і весь наступний рік. Тому в давнину жінки особливо в цей день слідкували за своєю зовнішністю, по декілька разів змінювали свої наряди, слідкували за зачіскою, фарбувалися. Так вони вірили, що в новому році будуть завжди гарними.
• Багато лапатого пухнастого снігу на Маланку – символ щедрих врожаїв.

МУЗИЧНА  СТОРІНКА

Разом із знаним дитячим хором у проекті «Різдвяна історія» Тіна Кароль защедрувала. Номер на композицію "Щедрик" був знятий в унікальних інтер'єрах на тлі стародавніх фресок і мозаїк Софійського собору.

Фото – з відкритих джерел

За джерелом:

https://daytoday.ua/podiya/shchedryy-vechir/