ВІТАЄМО  З  ПРИСВОЄННЯМ  ЗВАННЯ  АКАДЕМІКА!

Василь Гурмак  - член Президії Личаківської районної організації Червоного Хреста України м. Львова,

Заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри монументально-декоративної скульптури

Львівської національної академії мистецтв, член творчих спілок - НСХУ та НСЖУ. 

Віхи біографії:

Народився 5 січня 1950 р.у с. Назавізів Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Закінчивши у 1966 р. середню школу, вступив до Косівського технікуму народно-художніх про­мислів ім. В. Касіяна, а згодом, пройшовши війсь­кову службу, продовжив навчання у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецт­ва (Львівська національна академія мистецтв).

 На факультеті інтер’єру та обладнання меблів (нині факультет дизайну), студентом якого Василь Гурмак став у 1972 р., його педагогами були М. Д. Вендзелович, Е. П. Мисько та Д. П. Крвавич.

 Здобувши вищу освіту у 1977 р., він протягом 1977-1989 рр. пра­цював викладачем Поліграфічного інституту ім. І. Федо­рова (зараз - Українська академія друкарства), у 1989­ - 2010 рр. - доцентом, а зараз - професором кафедри мо­нументально-декоративної скульптури Львівської національної академії мистецтв.

 В. М. Гурмак — учасник міжнародних симпозіумів і виставок. Його роботи зберігаються у музеях і приватних колекціях світу (США, Франція, Бельгія, Італія, Росія, Поль­ща, Туреччина).

Окрасою рідного м. Надвірна, що на Прикарпатті, став монумент Великому Кобзареві, запроектований і споруджений у майстерні Василя Гурмака ще у 1994 р. Через 20 років у нього з приводу відкриття цього пам'ятника відбулася у м. Надвірній зустріч із школярами, репортаж з якої зробили тоді місцеві журналісти.

Головні твори митця:

- пам’ятники: «Тарас Шевченко» (бронза, граніт, м. Надвірна, 1994), «Ангел» (до 600-річчя м. Буська, бронза, м. Буськ, 1997), «Мар’ян Панчишин» (бронза, граніт, м. Львів, 2000),«Безсмертя душі» - пам’ятний знак жертвам Чорнобиля (бронза, гра­ніт, м. Луцьк, 2008, у співавторстві).

- камерна скульптура «Народний епос» (бронза, м. Габрово, Болгарія, 1986);

- пам’ятник «Турецькому поету Намік Кемалю» (мармур, м. Такірдаг, 2010 р., у співавторстві із сином - скульптором Миколою Гурмаком);медаль «Папа Іван-Павло II» (посріблення, музей, м. Бафалло, США, м. Рим, Італія, 2001), «Нота «Ля» (камінь, Міжнародний симпозіум у м. Сан-Марсель, Фран­ція, 2002),

- камерна скульптура «Вознесіння» (алюміній, 2004),

- медаль «Герой України Борис Возницький» (срібло, 2007),

- медаль до 100 років Львівської кар­тинної галереї (латунь, посріблення, 2007).

- медаль, бронза бл. мч. о. О. Ковча, котрий загинув у Майданеку, де відійшов у кращий світ дідусь Василя Гурмак, в честь якого він і був названий при хрещенні у церкві. Медаль запатентована.

Василь Миколайович Гурмак 19 червня 2020 р. знову був переобраний на ХХІУ районній звітно-виборній конференції на п'ятирічний термін членом президії Личаківської РО м. Львова ТЧХУ. 

Вперше Василя Миколайовича запропонували на цю громадську посаду ще у 1990 р. разом з такими видатними постатями нашого часу, як політв'язень п. Юрій Шухевич та видатний український поет Микола Петренко. Тож більше, ніж за чверть століття, він має на своєму рахунку багато добрих справ милосердя, про які ми неодноразово розповідали на своєму сайті.

Нині він також сповнений нових творчих задумів щодо співпраці з Червоним Хрестом. Про це Василь Гурмак  розповів професору, Президента Товариства Червоного Хреста України Миколі Поліщуку під час ХХІУ звітно-виборної обласної конференції Львівської ОО ТЧХУ, яка відбулася три роки тому. Один з них, - проект медалі до портретної галереї постатей Товариства Червоного Хреста України голови УЧХ в лавах ОУН - УПА  в 1943-47 рр. Катерини Зарицької.

На робочому столі у Василя Миколайовича часто можна побачити  монографію «Медальєрика», яка є основною працею українських митців у галузі дрібної пластики. Він - один з провідних спеціалістів в Україні у цій галузі і тому охоче ділиться з колегами та учнями набутим досвідом.

Василь Миколайович наполегливо шукає щодня складові нових художніх образів, які хвилюватимуть і нас, і наших нащадків. Він працює зараз над образом бл. Мч. о. Омеляна Ковча. На сьогодні ним вже створено дві каплички з монументальними постатями отця О. Ковча в селі Космач на Прикарпатті, де народився блаженний мученик віри, і в с. Малий Любінь, що у Львівській області, де він був багатолітнім парохом. Василь Гурмак є членом Товариства бл. Мч. о. Омеляна Ковча у Львові.

Вітаємо сьогодні Василя Миколайовича, - багатолітнього члена  Президії Личаківської РО м. Львова ТЧХУ, - з присвоєнням звання академіка!

Побажаймо ж творцю нових художніх образів, Василю Гурмаку, подальших успіхів у монументальному мистецтві, а також на ниві Милосердя!

 Фото – автора

Ірина Апостолюк,

голова Личаківської РО ТЧХУ м. Львова