МИСТЕЦТВО  І  ПСИХІКА

Синдром - це особливий психічний стан людини. Здається, що виникає він нізвідки: індивід починає

раптом вести себе незвично. Називають ці стани на честь видатних осіб. Один з них - синдром Стендаля.

Як з’явилася назва симптомокомплексу?

Синдром Стендаля отримав свою назву після того, як вийшла книга  французького письменника «Рим, Неаполь і Флоренція». У творі автор досить докладно ділиться своїми враженнями, які зазнав у цих містах у 1817 році. Один із сюжетів оповідає про те, як він ледь не втратив свідомість після того, як відвідав церкву Санта-Кроче у Флоренції.

Автор раптово відчув свою незначущість перед усіма цими безсмертними творіннями настільки сильно, що це мало не призвело до втрати свідомості. Цей стан згодом і було названо синдромом Стендаля.

Місто, в якому до цих пір найчастіше фіксуються випадки даного розладу – Флоренція. Адже саме в ній зібрано найбільше шедеврів мистецтва.

Книга Магерині

Французький літератор навіть не підозрював, що він зможе стати жертвою подібного стану. Своїм сюжетом він зацікавив не лише дослідників літературної творчості, але і психологів. Однією з дослідниць стала доктор Г. Магерині, яка в 1979 році розповіла світу про новий розлад психіки. Її книга «Синдром Стендаля» відразу ж стала популярною. З тих пір це поняття міцно увійшло в психологію. Воно стало означати стан дискомфорту, викликаний твором мистецтва.

Магерині вивчила і проаналізувала більше сотні випадків прояву даного синдрому. Зокрема, вона розповіла історію німецької туристки, яка зомліла на сходах флорентійської базиліки. А також про юного жителя США, котрий при одному погляді на скульптуру Давида втратив на деякий час пам’ять.

Що викликає цей стан?

Тоді ж з’ясувалася і причина синдрому Стендаля. Пояснюється виникнення даного стану тим, що Флоренція перенасичена великою кількістю пам’яток, і свідомість надто вразливих людей відмовляється обробляти таку кількість нової інформації. Виявляється, що жертвою цього синдрому стають десятки туристів.

Деякі психологи інакше називають цей стан – флорентійським синдромом, так як найчастіше спостерігається він у колисці Ренесансу. Дискомфортний стан наздоганяє мандрівників зовсім раптово. Приміром, це трапляється після милування картинами Рафаеля і Караваджо.

Відчуваючи синдром Стендаля, турист впадає в неспокій. Людина дуже гостро сприймає картини і скульптури, як би переносячись у зображену на полотні реальність. Межа між реальністю і фантазією для таких людей стирається. Турист, стикаючись лицем до лиця з “Джокондою” або “П'єтой”, відчуває потужне емоційне потрясіння.

Однак цілком можливо, що в творах великих художників можна відшукати не тільки «друге дно», про яке з таким натхненням розповів автор «Коду да Вінчі», але і якусь третю складову, як звертається до тонких і таємничим матерій у нашій свідомості.

Симптоми

Ознаки синдрому Стендаля також були описані Магерині. За словами італійського дослідника, напад супроводжується підвищеним потовиділенням, панікою, непритомністю, галюцинаціями, втратою свідомості. Також може спостерігатися головний біль, втрата контролю над власним тілом. Переважно, люди справляються з цими симптомами самостійно. Але не всі. Для таких є  спеціальна лікарня, куди потрапляють туристи із синдромом Стендаля. Вона називається “Марія Новела”. Тут ці бідолахи мають можливість виговоритися, поспілкуватися з психоаналітиком. Потім, коли напад мине, туристи знову продовжують свою подорож.

На декого з них може справити враження достаток шедеврів мистецтва у Флоренції. Адже навряд чи за ступенем їх концентрації інші міста світу можуть змагатися з дивовижною Флоренцією.

Іншого приголомшує конкретне полотно. В нього прокидаються емоції, які довгий час були ніби законсервовані в несвідомому. При погляді на шедевр мистецтва можуть знову дати про себе знати приховані психологічні конфлікти, і людина не справляється з лавиною переживань, які обрушуються раптом на неї.

У будь-якому разі, як зазначають психологи, корінь цієї проблеми лежить у слабо окресленій межі між реальним життям і твором мистецтва.

Кінокартина про феномен

Іноді відвідувачі картинних галерей починають «чути» картини або ж фізично відчувати те, що зображено на полотні. Це показано у фільмі про синдром Стендаля, знятому Даріо Арженто. Героїня даної кінострічки відчуває «подих вітру», «плескіт хвиль». Потім вона позбавляється почуттів, будучи нездатною впоратися з пробудженими в душі переживаннями. Фільм так і називається – «Синдром Стендаля».

Вчені відзначають: у найважчих своїх проявах даний симптомокомплекс може призвести до агресивності, глибокої депресії. Є також версія, що ця недуга штовхає людей на вандалізм щодо великих творів мистецтва.

Хто схильний до втрати контролю над собою

З часом було складено опис типу людини, яка може виявитися чутливою до прояву даного психічного розладу. Як правило, це іноземець, у багатьох випадках – виходець з країн Східної Європи. Типова жертва синдрому Стендаля не перебуває у шлюбі, дуже захоплюється образотворчим мистецтвом. Як правило, це жінки від 25 до 40 років. Саме вони і стають найчастіше пацієнтками «Марії Новели».

Граціелла Магерині до найбільш «небезпечних» художників відносить Мікеланджело, Караваджо, Рафаеля і Брунеллескі. Психолог пропонує встановити біля цих робіт застережливий знак про те, що їх твори можуть завдати шкоди психіці.

Підтипи захворювання

У даного симптомокомплексу є родинні розлади, які поки що досконально не вивчені. Це Паризький, Єрусалимський синдроми, а також синдром Рубенса. Перший з перерахованих розвивається головним чином у японців, які відчувають велике емоційне потрясіння при подорожі в Париж. Жителі Країни висхідного сонця відчувають величезний шок, коли бачать брудні вулиці, що не відповідають їх очікуванням.

Єрусалимський синдром являє собою манію величі, яку починає відчувати звичайний турист, приїжджаючи в Святе місто. Такі мандрівники починають вірити в те, що є посланцями бога.

Синдромом Рубенса називається сильне сексуальне збудження, що виникає при відвідуванні Музею витончених мистецтв. Жертвами цього пікантного симптомокомплексу стають зовсім не італійці, а закордонні туристи.

Контраст нової країни, різкі зміни, укупі з впливом шедеврів мистецтва, дійсно можуть призвести до психічного захворювання. Прийнято вважати, що подорожі допомагають краще розібратися в собі, вирішити давні конфлікти. Проте варто бути пильними, адже найважчий вантаж людина, так чи інакше, носить із собою. Занадто різка зміна обстановки може стати спусковим механізмом для нового стресу.

Фото – з відкритих джерел

За джерелом:

https://kafedra.com.ua/syndrom-stendalya-prychyny-i-oznaky/