Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2023 » Грудень » 9 » Зайві кілограми: дітей зважать, поміряють і запишуть, що вони їдять
09:25
Зайві кілограми: дітей зважать, поміряють і запишуть, що вони їдять

 

ОЖИРІННЯ – ХВОРОБА НАШОГО ЧАСУ

 

 

 

 

 

 

 

Повненькі дітлахи наїдають собі серйозні хвороби

 

 

Ожиріння стає чумою ХХІ століття. Це вже проблема не лише дорослих, а й дітей. Товстеньких школярів більшає, а зайві кілограми ведуть до серйозних захворювань. Медики ж - у пошуках соломонового рішення стосовно цього негативного явища.

 

Респонденти - молодші школярі

 

Не секрет, що над дітьми з надлишковою масою тіла глузують і знущаються однолітки, обзивають їх дошкульними прізвиськами. Проте річ не лише в моральному аспекті. Ще гірше те, що повненькі дітлахи наїдають собі серйозні хвороби. А наш нинішній переважно сидячий спосіб життя та харчові вподобання з фастфудом та колою призводять до того, що навіть не схильні до повноти діти поступово набирають вагу.

"При рекомендованих 25 грамах, діти до 3-х років вже споживають у нас близько 50 грамів цукру за добу. Збільшується споживання майже у два рази. Якщо ми говоримо про шкільний вік, то в середньому діти у нас споживають 67 грамів цукру. Тобто вже аж в три рази перевищення. Це приходить з солодкими газованими напоями, яких достатньо велика кількість, ще й низька фізична рухливість до цього. І це призводить до того, що у нас є ожиріння у дітей. Наприклад, 12% хлопців і 8% дівчат мають ожиріння у віці між 11 до 17 років. Саме в шкільний період", - сказав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко ще в 2021 році під час першого регіонального форуму "Реформа шкільного харчування".

Щоб отримати точні показники стосовно маси тіла дітей, у листопаді стартувало дослідження у межах Європейської ініціативи ВООЗ з епіднагляду за ожирінням у дітей (COSI). До цього проєкту Україна долучилася вперше. Дослідження проводять серед учнів 1-2 класів у всіх регіонах, крім окупованих територій та зон активних бойових дій. Воно передбачає необхідні для визначення індексу маси тіла опитування, зважування та вимірювання зросту школярів, а також опитування їхніх батьків та представників навчальних закладів. Цей проєкт має допомогти отримати дані про режим харчування, фізичну активність дітей у школі та вдома, про вплив повномасштабної воєнної агресії РФ на зміни у харчових звичках та фізичну активність дітей. Результати очікуються навесні 2024 року.

"Дитяче ожиріння є серйозною проблемою громадського здоров’я в Європейському регіоні. У 2007 році започаткована Європейська ініціатива ВООЗ з нагляду за дитячим ожирінням (‎COSI)‎ для посилення моніторингу цього фактору ризику та розробки політик для вирішення цієї проблеми на підставі отриманої інформації. Ми раді, що Україна приєдналася до 45 країн, які вже використовують інструмент COSI ", - зазначив представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт.

Мета цього дослідження - надзвичайно важлива.

"Оцінка поширеності неінфекційних хвороб, а особливо факторів ризику їхнього розвитку - задача складна. Офіційна статистика, навіть при її найкращому застосуванні, ніколи не відображає повної картини, особливо, якщо це стосується перехідних станів, невеликих початкових змін у стані здоров'я, а також особливостей ризикованої поведінки та інших факторів. Опитування з додатковим збором медичної інформації є важливим джерелом, яке може заповнити пробіл у цих даних. Дослідження COSI - суттєве доповнення до системи епідеміологічного нагляду за неінфекційними захворюваннями. За досвідом інших країн, дані цього дослідження широко використовуються для ухвалення рішень на найвищому політичному рівні. В Україні на ці результати також дуже очікує МОН, МОЗ та інші зацікавлені сторони", - прокоментувала старт проєкту керівник  відділу наукових досліджень Центру громадського здоров’я Олена Нестерова.

 

Більшість не переростає

 

У МОЗ звертають увагу на те, що в Україні щорічно фіксують 18-20 тис. нових випадків ожиріння серед дітей та підлітків. А дитяче ожиріння тісно пов'язане з факторами ризику неінфекційних захворювань, зокрема й у старшому віці: серцево-судинних хворіб (головна причина смерті серед українців), цукрового діабету, проблем з опорно-руховим апаратом та психічних розладів. 

Крім того, ожиріння у школярів, як правило, пов’язане з невисоким рівнем успішності в школі та заниженою самооцінкою. Незважаючи на сподівання батьків, більшість повненьких дітей не переростає. Доведено, що понад 60% підлітків, які мають зайву вагу до початку статевого дозрівання, будуть товстунами і в ранньому дорослому віці - тобто раніше середнього віку, коли зазвичай проявляються неінфекційні захворювання. У глобальному плані це значно збільшує навантаження на систему охорони здоров’я. Адже сучасний підхід передбачає не лише забезпечення належного лікування, а ще й контроль та попередження проблеми. А для кожної такої дитини створюються передумови для не дуже оптимістичного майбутнього, адже домінуючим в ньому може стати лікування.

"Ми вперше залучаємо до досліджень таких юних респондентів і дуже раді, що нарешті дослідження вдалося запустити, адже через воєнну агресію Росії старт неодноразово відкладали", - додала фахівець з наукових досліджень Центру громадського здоров’я Юлія Арабська.

До речі, у жовтні цього року Кабмін затвердив Стратегію реформування системи шкільного харчування на 2023-2027 роки. Реформа харчування в навчальних закладах розпочалася ще до повномасштабного вторгнення російської армії - у 2020 році. Незважаючи на пандемію та воєнну агресію ворога, за три роки на рівні країни вдалося створити дієвий механізм, який дозволяє кожному навчальному закладу в Україні змінити підходи до харчування учнів. Зокрема, розроблено технологічні карти страв для шкільного меню та харчування у дитячих садках, відкриваються кулінарні хаби, де кухарі-тренери проходять навчання та навчають колег у регіонах. Крім того, в рамках співпраці з міжнародними партнерами відновлюють та модернізують шкільні кухні та харчоблоки.

Очікується, що реалізація цієї стратегії протягом п'яти найближчих років дозволить поліпшити умови організації якісного, безпечного, збалансованого харчування у навчальних закладах. А це сприятиме формуванню у дітей здорових харчових звичок та дозволить знизити для них ризики неінфекційних захворювань у майбутньому.

Нагадаємо також, що поки що не всі навчальні заклади можуть долучитися до цієї реформи, адже російські варвари атакували понад 3,5 тис. освітніх об'єктів, половина з яких - це середні школи. Наслідки атак різні - від часткових руйнувань до повного знищення. Уже вдалося відновити 500 закладів. 

 

Автор - Галина Гірак


За джерелом:

https://ua.korrespondent.net/articles/4646692-zaivi-kilohramy-ditei-zvazhat-pomiriauit-i-zapyshut-scho-vony-yidiat

 

Фото – Deposiphotos

#ЛичаківськаРОмЛьвоваТЧХУ

 

 

 

Переглядів: 68 | Додав: alexapostolyuk77
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Середа, 22.05.2024, 07:19
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 362
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Iv. Stepura © 2024