ПОГРУДДЯ  -  ВИДАТНОМУ ЗЕМЛЯКОВІ

Відомо, що людська пам'ять зберігає на віки спогад про героїв свого часу. Допомагає

у цьому скульптура, яка  адсорбує в себе кращі риси сучасників у мармур, граніт, бронзу.

Один з талантів, що заставляє говорити мовчазний камінь – Василь Гурмак, професор ЛНАМ, Заслужений діяч культури України, член президії Личаківської РО м. Львова ТЧХУ.

"Боротьба за волю України відбувається не лише на фронті, це також боротьба за духовну свободу, розкриття потенціалу національної культури. Важливо не лише подолати зовнішнього агресора, але не уподібнитись йому, здобути власний шлях в симфонії світової цивілізації", - сказав на відкритті автор погруддя новелісту Івану Керницькому професор ЛНАМ, Залужений діяч мистецтв України Василь Гурмак (на знімку - крайній справа).

Для тих, хто не знайомий з біографією Івана Керницького, нагадаємо, що він

народився 12 (за іншими даними — 30) вересня 1913 року в селі Суходіл (колишнього — Перемишлянського району Львівської області) у сім’ї кравця.

У 1930-х входив до середовища галицьких літераторів, згуртованих довкола двотижневика "Назустріч", працював у виданнях медіа-магната Івана Тиктора.

Пробу пера отримав у 1934 році, коли вийшла збірка його новел “Святоіванські вогні”.

Та славу принесла йому новела “Мій світ”, яка вийшла з друку у 1936 році. У ній він описав галицьке село у передчутті Другої світової війни. Ірина Вільде дала схвальний на неї схвальний відгук. Цього було досить, щоб ім'я автора стало відоме всій Галичині.

У 1944 р. емігрував в Австрію, а потім до Мюнхена. В 1949-му році переїхав до Нью-Йорка, де став постійним дописувачем гумористичного часопису “Лис Микита” та газети “Свобода”.

Помер у Нью-Йорку. Похований на українському православному цвинтарі в Саут-Баунд-Брук (штат Нью-Джерсі, США).

Погруддя Івана Кирницького у рідному селі, - шана односельців своєму талановитому землякові, котрий хоч і відійшов у засвіти на чужині, але залишив по собі добру згадку і гарну літературну спадщину, на якій зростатиме молода письменницька поросль незалежної України.

Фото – мешканців с. Суходіл

#Український_Червоний_Хрест_Личаківського_району