ШУКАТИ КВІТКУ ПАПОРОТІ

Свято Івана Купала наші пращури святкували ще до хрещення

Русі, в часи язичництва, коли вірили у сили Матінки - Природи.

Цей празник – традиційне дохристиянське свято східних словʼян, яке після запровадження християнства збігається з Різдвом Івана Хрестителя. Раніше Купальську ніч відзначали в ніч з 6 на 7 липня, проте згідно з новоюліанським календарем, на який перейшла Україна минулого року, святкування відбувається в ніч з 23 на 24 червня.
 

Івана Купала має безліч традицій святкування, які можуть відрізнятися залежно від регіону України, із цим днем, а особливо – з Купальською ніччю, повʼязано багато традицій, вірувань і забобонів. Розповідаємо, що можна робити на Івана Купала та як його відзначають.

Що можна робити на Івана Купала: традиції святкування

У Купальску ніч, коли Сонце заходило, люди розпалювали вогнища на березі річки, озера чи ставка і стрибали через нього: щоб очистити себе від усіх гріхів, вроків та пристрітів, треба було перестрибнути вогнище тричі, пише «Рідна країна». Якщо під час стрибка через вогнище загорявся одяг – це віщувало людині біду.

Головними «дійовими особами» свята були Купало – символ родючості й достатку, та Марена – уособлення зимового холоду та людських хворощів і голоду. Навколо їхніх опудал водили хороводи, співаючи купальських пісень. Насамкінець опудала спалювали чи топили, щоб був хороший врожай. Також на Купала замість опудал могли прикрашати деревце, з яким після святкування поводилися так само.

Дівчата плели вінки, ставили в них свічки та спускали у воду. Якщо віночок пливе рівненько, а свічка не гасне – дівчина незабаром вийде заміж. Якщо крутиться на одному місці – доведеться ще дівувати, а якщо потоне – то взагалі заміж вийти не судилося, а за деякими повірʼями це взагалі віщувало смерть. За вінками дівчата бігли берегом, аби подивитися, куди він пристане – бо туди заміж іти доведеться. Водночас хлопці намагалися виловити вінок коханої, щоб вже наступного дня відправити до неї сватів.

Наші пращури були переконані, що саме цього дня Сонце набуває потужної життєдайної сили, а вода, в якій світило вранці скупалося, має чудесні властивості. Тому вважається, що для краси та здоров’я дуже корисно скупатися вдосвіта на Купала в річці, ставку чи бодай покачатись у росяній травичці.

Традиція пошуку квітки папороті була індивідуальною. За легендами, вона надає надприродні ментальні здібності, нібито з квіткою людина усе на світі знатиме, розумітиме мову тварин і птахів, легко знаходитиме те, що загубила тощо. Але як тільки квітка зникне, зникнуть і ці здібності.

Страв, які б традиційно готували на свято, немає. Це переважно була пісна їжа. У деяких регіонах традиційно готували солодку ячну кашу з додаванням молока. Також поширеною стравою були вареники з вишнею та млинці. Предки вважали, що вся їжа має бути поживною та давати енергію на цілу ніч купальських гулянь.

За джерелом:

https://zaxid.net/n1588100

Фото – з відкритих джерел

#Український_Червоний_Хрест_Личаківського_району