ВІДКРИТТЯ НАУКОВЦІВ

Людський мозок обробляє інформацію зі швидкістю 10 бітів на секунду, тоді

 як сенсорні системи організму сприймають дані в 100 мільйонів разів швидше.

Це відкриття спонукає науковців переглянути наявні теорії про природу мислення.

Повідомив про це інформаційний портал sat.net.ua, з посиланням на науковий журнал MedicalXpress

Дослідники з Каліфорнійського технологічного інституту вперше кількісно визначили швидкість людського мислення. Результати показали, що сенсорні системи організму збирають дані про навколишнє середовище зі швидкістю 1 трильйон бітів на секунду, тоді як швидкість розумових процесів становить лише 10 бітів на секунду. Це відкриття порушує низку важливих питань у галузі нейронауки, зокрема про природу зосередження уваги на одному об’єкті в конкретний момент часу.

Для порівняння: біт, базова одиниця інформації в обчислювальній техніці, у типовому з’єднанні Wi-Fi може оброблятися зі швидкістю 50 мільйонів на секунду. Застосувавши методи теорії інформації до великого масиву досліджень людської поведінки (зокрема читання, письма, відеоігор і розв’язування головоломок), науковці виявили, що швидкість людської думки значно нижча за очікувану. Це означає, що мозок використовує спеціальні механізми фільтрації для обробки лише частини сенсорної інформації.

У людському мозку налічується понад 85 мільярдів нейронів, з яких третина відповідає за вище мислення. Хоча кожен нейрон здатний передавати понад 10 бітів інформації за секунду, загальна швидкість мислення залишається відносно низькою. Науковці пропонують нейробіологам дослідити причини цього парадоксу.

Дослідження також порушує питання про послідовний характер мислення на тлі паралельної роботи сенсорних систем. Наприклад, під час гри в шахи гравець обмірковує лише один ланцюжок ходів. Науковці припускають, що це може бути пов’язано з еволюційним розвитком нервової системи: у примітивних організмів мозок виконував насамперед навігаційну функцію – пошук їжі та уникнення небезпеки. Імовірно, розвинувшись із цих «навігаційних» систем, мозок зберіг здатність зосереджуватися лише на одному «уявному маршруті».

Ці відкриття можуть вплинути на розвиток технологій прямої взаємодії мозку з комп’ютером. Створення надшвидкого інтерфейсу «мозок-комп’ютер» може виявитися неможливим через природні обмеження швидкості обробки інформації людським мозком.

За джерелом:

https://sat.net.ua/2024/12/21/naukovczi-vymiryaly-shvydkist-lyudskoyi-dumky/

Фото – з відкритих джерел

#Український_Червоний_Хрест_Личаківського_району