ЩО РОБИТИ?

Відповідь на це питання Ольга Голубовська

дає на своїй особистій сторінці у Фейсбуку.

Після завершення тяжкого спалаху грипу в цьому сезоні, який майже повністю витіснив COVID-19 в силу своєї агресивності, прогнозовано в світі зараз спостерігається поширення нового субваріанту SARS-CoV-2 NB.1.8.1, що відноситься до сімейства Омікрон і походить з лінії JN.1.

На відміну від інших субваріантів омікрону він має деякі властивості, що впливають на його поширення та деякі клінічні прояви:

- має ряд мутацій у спайковому білку, які підвищують його здатність зв'язуватися з рецепторами ACE2 на людських клітинах;

- ці зміни в спайковому білку, ймовірно, сприяють його підвищеній трансмісивності порівняно з іншими варіантами, однак ступінь ухилення від імунітету залишається помірним;

- за даними ВООЗ, до кінця квітня 2025 року NB.1.8.1 становив близько 10,7% секвенованих зразків у світі і зареєстрований у 22 країнах, включаючи Китай, Гонконг, Тайвань, США, Японію, Південну Корею та Францію;

- у Китаї та Гонконгу NB.1.8.1 став домінуючим варіантом, спричинивши сплеск госпіталізацій та відвідувань відділень невідкладної допомоги, особливо серед груп ризику;

- він не спричиняє більш тяжкі форми захворювання, але має унікальну особливість, яку назвали «постійною низькоградусною гіпертермію», тобто підвищення температури тіла до 37,6–38,1°C без типових ознак гарячки (пітливість, ломота в тілі тощо), що пов'язано з порушенням терморегуляції, спричиненим впливом вірусу на ЦНС та/або особливостями імунної відповіді організму (треба контролювати температуру при будь-якому нездужанні);

- можливі головокружіння та труднощі із концентрацією, нудота, зниження апетиту.

Таким чином, NB.1.8.1 становить потенційну загрозу через поєднання високої трансмісивності та помірного імунного ухилення, що може призвести до нових хвиль інфекції. Також він конкурує з іншими поширеними субваріантами омікрону, і його перевага в популяції може залежати від імунного статусу населення (наприклад, історії вакцинації та попередніх інфекцій).

Що робити?

Перш за все, не хвилюватися і розуміти, що наявність противірусної терапії вирішує проблему лікування, але не вирішує проблеми діагностики - тут потрібна настороженість лікарів та своєчасна діагностика (клінічна і лабораторна - експрес-тести, при можливості - ПЛР).

При цьому ще раз нагадую, що негативні тести (і експрес, і ПЛР) НЕ ВИКЛЮЧАЮТЬ захворювання. Встановлює діагноз лікар, аналізи - один із інструментів підтвердження, не більш того. Приймати противірусну терапію треба з перших днів (краще годин) захворювання. І все буде добре

Будьте здорові!

За джерелом:

https://www.facebook.com/ogolubovska?locale=ru_RU

Фото – зі сторінки Ольги Голубовської/Фейсбук

#Український_Червоний_Хрест_Личаківського_району