БІЛА ТРОСТИНА – ВСЕСВІТНЯ ОЗНАКА НЕЗРЯЧОСТІ
15 жовтня – Міжнародний день білої тростини, що символізує
незрячість. Це день, присвячений людям із порушенням зору, їхній
незалежності, безпеці і праву на повноцінну участь у житті суспільства.
Біла тростина — це символ свободи, самостійності та самоповаги для мільйонів людей по всьому світу, котрі не бачать або бачать частково.
Історія заснування Міжнародного дня білої тростини
Свято було започатковане у 1969 році в США за ініціативи Міжнародної Федерації сліпих. Хоча історія атрибута незрячих людей бере початок ще у 1921 році.
Як з’явилася біла тростина
- До ХХ століття сліпі користувалися тростинами, але вони не були «білими» і не мали статусу загальновизнаного сигналу. Усе змінилося між двома світовими війнами.
- Є версія, виникнення білої тростини пов’язане з життям професійного бристольського фотографа. Молодий мешканець Великобританії Джеймс Бігс (Bristol, Англія) через нещасний випадок втратив зір. Але він вирішив призвичаїтися до ситуації та самотужки продовжувати пересуватися вулицями Бристоля за допомогою тростини. Джеймс Біґґс . Його часто називають першим, хто у 1921 році пофарбував свою тростину в білий колір, аби стати помітнішим у міському русі. Це твердження широко тиражують сучасні організації та публікації, але опирається воно радше на пізніші перекази («widely acknowledged» / «claimed»), а не на знайдений первинний документ 1920-х. Тобто Біґґса можна вважати раннім (можливо — першим відомим) індивідуальним користувачем білої тростини, але не «засновником руху».
- Ґіллі д’Ербемон (Париж, Франція). Саме вона вивела «білу тростину» з приватної ініціативи на рівень суспільної кампанії та державного символу. У листопаді 1930 року вона через газету L’Écho de Paris звернулася із закликом зробити білі тростини видимим знаком сліпоти (аналогічні білі жезли вже використовувала паризька поліція). 7 лютого 1931 року в присутності міністрів вона символічно вручила перші дві білі тростини, після чого було розповсюджено ще близько 5 000 тростин серед французьких ветеранів та цивільних. Саме ця акція запустила «білу тростину» як загальноєвропейський (а згодом — світовий) символ.
- Паралельні ініціативи й закріплення в законі. У США в грудні 1930 року місто Пеорія (Іллінойс) ухвалило перший «White Cane Ordinance» (право переваги пішоходам із білою тростиною), а Lions Clubs почали національне просування білих тростин (часто з червоним кінчиком) з 1931 року. Ці кроки закріпили ідею в публічній політиці й культурі дорожнього руху.
- Стандарти техніки та «довгої» легкої тростини з’явилися пізніше. Під час та після Другої світової Річард Гувер у США сформував метод «long cane» і легку довгу білу тростину для реабілітації незрячих ветеранів — це дало сучасну техніку орієнтування.
Отже, Д’Ербемон — ініціаторка публічного «білотростинного» руху (1930–1931), яка перетворила тростину на офіційний і впізнаваний символ незрячих у транспорті та на вулиці. Саме її кампанія дала старт масовому впровадженню й міжнародному поширенню.
В офіційному календарі ВООЗ атрибут сліпих пов’язують з днем народження Валентина Гаюі (19 листопада), провідного засновника тифлопедагогіки, що першим створив у Франції навчальні заклади для незрячих людей. У 1969 році у місті Коломбо Міжнародне свято білої тростини було визнане офіційно.
Однією з головних організацій, які просувають ідею цього дня, є Lions Clubs International — міжнародна волонтерська спільнота, що з 1925 року активно підтримує програми для людей із вадами зору.
Лайонси організовують:
- навчання орієнтуванню з білою тростиною;
- забезпечення тростинами та спеціальними пристроями;
- кампанії для підвищення безпеки пішоходів з порушенням зору;
- лекції, флешмоби й збори коштів для допомоги незрячим людям.
У 1992 році з ініціативою святкування дня в масштабах всієї планети виступили представники Всесвітньої спілки сліпих, але досі пропозиція лишається неузгодженою.
За джерелом:
https://daytoday.ua/podiya/mizhnarodnyy-den-biloi-trostyny/
Фото – ілюстративне з відкритих джерел
#Український_Червоний_Хрест_Личаківського_району
|
