ДЕНЬ ПЕРЕХОДУ - НА «ЗИМОВИЙ» ЧАС

Як відомо, у ніч з 25 на 26 жовтня, Україна перейшла на “зимовий” час —

о 04:00 стрілки годинників всі перевели на одну годину назад. І хоч жовтень

 ще не відійшов, а листопад ще не прийшов, та природа вже відчуває подих зими.

Поступово листя на деревах стало не тільки різнокольоровим, але щодня опадає і встеляє землю.

Лише вічнозелені дерева, — хвойні, — залишаються такими, як були влітку.

Все ще радують око береги озера на Погулянці. Як не лунають сирени повітряної тривоги, бо в Україні вже четвертий рік як йде війна, сюди приходять поодинокі відпочивальники.

Їх зустрічають спорожнілі лавки та дикі качки, шо не відлетіли у вирій і плавають в озері у пошуках поживи.

Люблять львів′яни цих гарних птахів. Взимку люди будуть їх підгодовувати, ховати від морозів, допомагати різними способами перечекати зимові негаразди.

Подивишся на приміську діброву, що спадає майже до самого озера, й мимоволі ловиш себе на думці: так шкода, що добігає кінця золота осінь. Сумно, що пора ця зовсім недовга. Якщо календарна осінь триває три місяці, то золота осінь, — коли всі дерева стоять жовті, — всього два-три тижні.

Листя, яке поки що залишається на деревах - рідшає, листопад – посилюється кожного дня. Земля стає ніби покритою золотою скатертиною. Пригадується дитинство, коли було дуже приємно підкидати опале листя вгору і дивитися, як воно, кружляючи, падає на землю.

Одного осіннього дня листя на деревах не залишиться зовсім. Тільки чорні голі стовбури стирчатимуть в небо. Це теж все ще осінь. Але вже не та - золота, що супроводжує «бабине літо», а суворий провісник зими.

У день переходу на "зимовий" час так хочеться, щоб прийшла пора, коли знову треба буде переводити годинники, але вже у зворотній бік, - на приліт журавлів, квітування садів і літній відпочинок на березі моря без завивання сирен повітряної тривоги над головою. 

Фото – Ірини Апостолюк

#Український_Червоний_Хрест_Личаківського_району