СВЯТКУЮЧИ ЗИМОВЕ СОНЦЕСТОЯННЯ, МРІЄМО - ПРО ЛІТНЄ

Зимове сонцестояння для жителів Північної півкулі

 у 2025 р. настає 21 грудня. Цієї доби маємо найменше

світлих годин, а ніч є найдовшою за весь рік.

В астрономічному сенсі це означає, що планетарна вісь досягла найбільшого кута нахилу від Сонця. Сонце стоїть на висоті всього 23.5° над горизонтом. День зимового сонцестояння — це астрономічний початок зими. Для астрономів це унікальний момент механіки Всесвіту.

Для всіх живих істот на Землі тривалість світлового дня дуже важлива, а єдиним джерелом світла й тепла на нашій планеті є Сонце. З наближенням зими ми кожного дня помічаємо, що воно чимдалі пізніше сходить і раніше сідає. Навіть опівдні світило стоїть низько над горизонтом. Якщо подивитися на свою полуденну тінь, то саме в час грудневого сонцестояння вона буде найдовшою.

Як виникла ідея відзначати День зимового сонцестояння?

Спостерігаючи за рухом Сонця в небі протягом дня та в  різні пори року, люди віддавна вели облік часу та прогнозували погоду й врожай.

По суті, наш світловий день — період часу між сходом та заходом сонця — стає трохи коротшим щоденно з моменту літнього сонцестояння у червні, що є найдовшим світловим днем у році.

Під час зимового сонцестояння, або сонцевороту, Сонце досягає на небі  найнижчого положення в році. Кут між сонячними променями та земним екватором є незмінним протягом кількох діб до та після цього дня.

Назва «сонцестояння» походить від того, що протягом кількох днів навколо цієї дати висота Сонця опівдні майже не змінюється. Воно ніби «стоїть» на місці перед тим, як почати зворотний рух вгору.

Але найкоротший зимовий день є початком поступового підйому  світила все вище. Тобто після 22 грудня світла частина доби починає збільшуватися і продовжує зростати аж до моменту літнього сонцестояння, коли цикл розпочнеться знову. Поки ми відзначаємо зимове сонцестояння, жителі Південної півкулі святкують літнє, і в них цей день — найдовший.

Залежно від того, як далеко від Північного полюсу ми живемо, світловий день 22 грудня може тривати від 9,5 години до повної відсутності сходу сонця.  Незалежно від того, якою є погода за вікном, день грудневого сонцевороту означає астрономічний початок зими.

Ще Гаєм Юлієм Цезарем було офіційно встановлено дату святкування найкоротшого дня — 25 грудня.  Але астрономічний рік за тривалістю не збігається з календарним, тобто до 365 днів додається ще по кілька годин. Тому з часом дата змістилася на 4 дні.

Звичаї давніх народів світу

Період зимового сонцестояння був дуже важливим в культурі давніх народів всього світу. Фактично, багато звичаїв, символів та ритуалів, пов’язаних з Різдвом, насправді походять від святкування грудневого сонцевороту в язичницькі часи.

Рим

У Давньому Римі свято продовжувалося  сім днів, починаючи з 17 грудня. Називалися ці дні сатурналіями на честь Сатурна — римського бога землеробства та врожаю.  В цей період пробачалися образи, призупинялися війни, влаштовувалися бенкети та народні гуляння. Навіть раби в ці дні мали право на відпочинок.

Слов’яни

У наших слов’янських  пращурів був звичай з приходом найдовшої ночі  в році колядувати, бо цей день вважався днем бога Коляди. Люди намагалися позбутися всього старого й зайвого, а також загадували бажання та співали пісень на честь Коляди, дякуючи йому за відродження Сонця.

Після прийняття християнської релігії церковні служителі постаралися підлаштувати ці традиції під православні вірування. В період зимового сонцевороту стали святкувати Різдво.

Ірландія

Для друїдів цей день був часом смерті й відродження, коли сили природи та людські душі оновлювалися. Вони вважали, що темрява помирає, а світло народжується, при цьому даруючи нове життя душам померлих.

В Ірландії є доісторична кам’яна споруда Ньюгрейндж. Вона збудована таким чином, що в день зимового сонцевороту сонячні промені проникають всередину споруди та яскраво освічують її протягом кількох хвилин.

Деякі дослідники вважають, що й Стоунхендж в Англії  має схоже призначення — щоб відстежувати рух планети відносно Сонця.

Країни Скандинавії

У скандинавських країнах святкували Йоль — так називали період зимового сонцестояння. Люди запалювали вогнища на честь бога Тора — вважалося, що він повертає землі сонячне світло. Традиційно спалювали ритуальне поліно, а попіл збирали. Це був оберіг від нещастя, його зберігали цілий рік

Китай

Давні китайці теж відзначали зимовий сонцеворот. Традиції виходили зі східної філософії балансу й гармонії енергій «інь» та «янь». Це був час відродження позитивної енергії, коли готували пригощання та збирали родину за одним столом.

День, на який випадає зимове сонцестояння, майже на 9 годин коротший за день літнього сонцестояння. Тобто темний час доби довший на цілий робочий день.

У день зимового сонцестояння 21 грудня 2020 року планети-гіганти Юпітер та Сатурн зблизилися так, що відстань між ними стала мінімальною. Через це у південно-західній частині горизонту протягом півтори години земляни спостерігали яскравий парад Юпітера та Сатурна, що майже злилися в одну планету при спостереженні неозброєним оком. Але це ніяк не пов’язано безпосередньо із сонцестоянням.

Як святкувати День зимового сонцестояння?

Ми всі зараз трохи виснажені темрявою — і зовні, і всередині. Ця ніч символізує пік нашої втоми, але водночас є точкою опори.

Саме сьогодні ми проходимо «екватор» темряви. Попереду ще будуть холоди, але головне вже сталося — від завтра світловий день почне зростати. З кожною хвилиною світла ставатиме більше.

Хай ця ніч забере все зайве, а завтрашній перший «довший» промінь додасть сил. Ми вистояли в темряві — ми розквітнемо у світлі.

Зимовий сонцеворот в Україні має давні традиції. Звісно, з плином часу вони дещо змінилися та осучаснилися.

Цього дня, як і раніше, можна загадувати найсміливіші бажання — сонце, що народжується, обов’язково допоможе у їх здійсненні. Також зазвичай люди прибирають у домі, наводять лад, позбавляються від старих та зіпсованих речей.

Мабуть, найприємнішим заняттям дня буде встановити та прикрасити ялинку, адже до Нового року залишається зовсім небагато часу. До цього заняття із задоволенням долучаться й діти.

Молоді дівчата можуть погадати увечері на судженого, так як це робили їхні прабабусі, адже зимовий сонцеворот — магічний день, що спонукає до езотеричних практик.

Варто провести вечір з родиною за приємною бесідою та смачною вечерею. Також  можна помедитувати, адже енергія цього дня як ніколи допомагає позбавитись від негативу.

Чому ми любимо День зимового сонцестояння?

Незалежно від того, любимо ми зиму чи надаємо перевагу літньому теплу — зимовий сонцеворот є радістю для всіх. Любителі зимових розваг радіють тому, що сніжні та морозні дні ще попереду, а для прихильників літа  початок збільшення світлового дня означає, що до весни вже залишилось не так багато часу.

В цей час ми підбиваємо підсумки року та визначаємося у намірах на рік прийдешній.

Це свято більше, ніж будь-яке інше, нагадує нам, що після темряви завжди приходить світло. Воно доводить, що без періоду спокою не буває відновлення.

Як і все живе в природі, ми можемо використати зимовий сонцеворот для відпочинку та накопичення сил, щоб підготуватися до майбутнього процвітання. А енергетика цього зимового свята дарує нам гармонію та душевний баланс.

День зимового сонцестояння — день, коли зупиняється Сонце. Сьогодні Земля завмирає у точці зимового сонцестояння. Це найкоротший день і найдовша ніч у році. Час, коли природа бере паузу, щоб переродитися. Але від завтра темрява починає відступати.

За джерелом:

https://daytoday.ua/podiya/den-zymovoho-sontsestoiannia/

Фото – ілюстративне з відкритих джерел

#Український_Червоний_Хрест_Личаківського_району