ЯК «МАННА  НЕБЕСНА»

 Незвичайний оранжевий дощ в Ужгороді, що випав там 30 травня, донині не дає 

 спокою допитливим людям. Зацікавив він і білоруського мандрівника Вадима 

 Ніколіса. В даний час він повертається із Пскова у Мінськ, і щоб не гаяти час, 

 надиктував Ксенії Прокопенко просто з вагона поїзда свій коментар до

 Ужгородського дива. В коментарі, зокрема, зазначається:

«Незвичайні дощі, з якими мешканці Ужгорода зіткнулися 30 травня, траплялися у дорозі і мені. Не часто, але дивували до основ. Пам'ятаю, як у горах Паміру два роки тому на мене ринули з хмари…яблука з Намангана. Вони були холодні, як лід, і на щастя, не падали рясно, бо пообтовкали би мене «на квасне яблуко». Був такий випадок зі мною і на Балтиці, коли сам один на човні перепливав море. Тоді з неба хмари сипонули…рибою. Невелика така, срібляста сардина, валила з небес, як справжня пурга. Та розповідати про це не поспішав, бо хто повірить? Скептики сказали би, що це у мене «Галюцинація втомленої від самотності уяви».

Звернувся до спогадів інших мандрівників, їх мемуарів. Майже кожен з них описав щось схоже, що довелося пережити й мені. Так, наприклад,  на індійські селища, розташовані недалеко від річки Брахмапутри, ринула  злива, але разом з потоками води з неба падала ... риба. Цей факт був підтверджений вченим Джеймсом Прінсіпі, який виявив кілька рибок розміром близько 6 см в латунній воронці дощоміра, що стояв у саду.

Ще один подібний випадок був зафіксований в 1918 році в Англії в Хендоне, коли місцеві жителі стали свідками незвичайного явища - дощу з мальків.

Проте риба - не єдині морські мешканці, що опинилися в числі "опадів". 

В Америці в 1892 трапилася злива з вугрів.

У Франції випав дощ із жаб  ("жаб'ячі лапки" були тоді в меню ресторанів у повному достатку), а раніше там же з 

неба з темної хмари посипалися маленькі жаби, але що цікаво, дощу при цьому не було. Минулого літа в Японії 

жителі міста Мійосі також стали свідками опадів з пуголовків і жаб.

І до цих незвичайних дощів є у мене стандартне пояснення: вони можливі там, де відбуваються  сильні урагани, 

торнадо і смерчі. 

Та ось цікаво яким чином у 1877 році злива принесла на одну з ферм Північної Кароліни кілька алігаторів ... Теж, 

мабуть, смерч постарався?

 А в 1990 році на японське риболовецьке судно в Охотському морі, звалилася з неба…корова. Судно від удару затонуло, а рибалкам допомогли рятувальники. Постраждалі запевняли, що з неба впало відразу кілька корівок. Їм ніхто не повірив. Направили на обстеження у психлікарню. Але через якийсь час у російській пресі з'явилася замітка, що у транспортному літаку з Хабаровська на Курильські острови перевозили корів. Одна зі стійла відв'язалася і створила такий безлад, що довелось відкрити двері і корівчина… шугонула вниз.

Та найчастіше дивує не падаюча живність з неба, а незвичайні кольори самого дощу, як це було в Ужгороді. Так, ефектним видовищем у Середньовіччі став так званий "Кривавий дощ".

Це незвичайне природне явище було відмічено близько трьохсот п'ятдесяти років тому у Франції. На початку липня 1608 на околицях маленького французького містечка пройшов абсолютно незвичайний дощ: краплі дощу нагадували краплі свіжої крові!

Жителі сприйняли це як якийсь знак згори. Вони вважали, що Бог розгнівався на них за їхні гріхи, а дощ був посланий як передвістя кінця світу. Крім Франції цей дощ пролився на Італію та Іспанію.

Як уже пояснив у своєму коментарі професор-еколог Анатолій Сохнич, який розміщений на стор. - http://lviv-redcross.at.ua/blog/2013-06-03-1710 подібні явища пояснюються тим, що ураганний вітер піднімає на пустельній місцевості в повітря маси червоного пилу і піднімає вгору на кілометри, поки ця пилюка не перемішається з краплями води, фарбуючи їх у відповідний колір, і не випаде де-небудь у вигляді "кривавого дощу".

Це найпоширеніше пояснення, але не єдине. Так ось, ця пригода на півдні Європи в  1608 році до пилу не має відношення: всьому виною метелики! А точніше, їх послід. Як виявилося, в цю місцевість метелики були занесені разом з хмарою, а їх рідкий послід і фарбував воду в червоний колір.

Ще одна версія подібного дощу грунтується на можливості захоплення смерчем одноклітинних червоних водоростях або дрібних організмах, які проживають у водоймах. Маючи певну забарвлення, вони, підхоплені смерчем, носяться у вишині разом з потоками води, щоб потім "випасти в якості опадів".

Найцікавішим серед "незвичайних" дощів особисто я  вважаю той, що пройшов 17 червня 1940 біля села Мещери, 

Нижегородської області у Росії. Тоді випав дощ зі …срібних монет ХУІ-ХУІІ століть! Близько тисячі монет! Як 

оцінюють учені, щоб підняти ці монети в повітря, знадобилося неабияку кількість енергії. Таке може забезпечити 

торнадо - явище для середньої смуги Росії рідкісне. Смерчі - справа для даної місцевості справді рідкісне, але куди 

рідше вони приносять із собою ГРОШІ, а  тим більше – старовинні та ще срібні! Це була, мабуть, для очевидців, як

"манна небесна". 

Тож бажаю ужгородцям не тільки оранжевих дощів, але і таких, про які розповів у цьому коментарі!"

Фото – з архіву В.Ніколіса

Ксенія Прокопенко, м. Мінськ

Інші  матеріали від В. Ніколіса:

1. Кому вдасться розбудити княжну? - http://lviv-redcross.at.ua/blog/2013-05-28-1668 

2. Мир - це наш скарб. - http://lviv-redcross.at.ua/blog/2013-05-11-1610

3. Створімо книгу із DVD-диском - http://lviv-redcross.at.ua/blog/2013-05-29-1677