Товариство Червоного Хреста Личаківського району
ГоловнаРеєстраціяВхід
Головна » 2012 » Січень » 15 » У наших колег з Білої Церкви: молодіжний клуб Київської ОО ТЧХ – в дії
12:49
У наших колег з Білої Церкви: молодіжний клуб Київської ОО ТЧХ – в дії

ЩЕДРИЙ  ВЕЧІР  НА КИЇВЩИНІ У БІЛІЙ ЦЕРКВІ


Чим особисто для Вас є новорічно-різдвяні свята? Якщо лише часом для відпочинку та розваг — Ви не волонтер Товариства Червоного Хреста ! Білоцерківські ж добротворці здатні не тільки розслаблятися з користю для себе, але й для  інших. Це вони переконливо продемонстрували на Старий Новий Рік.

Продовжуючи  вітати з Різдв»яними урочистостями дітей із малозабезпечених сімей, у п’ятницю, 13 січня, охотниками Білоцерківської міської організації ТЧХУ було проведено чергову зустріч із малюками. Було їх кілька десятків.

У невимушеній дружній атмосфері молоді червонохрестівці погралися з ними у розвиваючі ігри, а наприкінці, перезнайомившись, - пригостили дітей ласощами, подарувавши  кожному з них набір  фірмових сувенірних пазлів.

Кажуть, щастя - не купиш. А от поділитися маленьким його шматочком із ближнім - можливо. Це довели своїм прикладом волонтери - Катерина Жураківська й Олена Софієнко, які в буквальному сенсі слова, подарували малечі власне свято.


Обидві дівчини, Катерина і Олена,. (на фото) у молодіжному русі - вже давно. Катерина Жураківська, наприклад, була торік  делегатом молодіжної Асамблеї -2011, яка восени під егідою ООН проходила у Харкові. Про це ми розповідали у замітці «Визнання», розміщеній на сторінці  http://lviv-redcross.at.ua/blog/2011-10-05-87

Повернувшись з Харкова, Катерина Жураківська, та її колега, Іван Степура, також делегат Асамблеї-2011, зібрали під егідою голови Білоцерківської МО ТЧХ Галини Кожедуб установчі збори і 24 листопада заснували молодіжний клуб Київської ОО ТЧХ. На них було затверджено Положення, обрано керівні органи. Очолила нову громадську організацію Олена Софієнко. Про це ми інформували у замітці «Молодим все до снаги». З нею можна ознайомитися на сторінці http://lviv-redcross.at.ua/blog/2011-11-27-198.

Ніби і небагато минуло з тієї пори  часу, але зроблено членами молодіжного клубу Київщини вже чимало. Першим екзаменом для них стало проведення флеш-мобу 2 грудня 2011 р. у центрі міста біля  будинку органної та камерної  музики (Соборна площа 4), щоб разом із однодумцями створити живу червону стрічку — символ солідарності та порозуміння з людьми, які живуть із ВІЛ !

Акція проходитиме в рамках програми  «В майбутнє без ВІЛ/СНІД», що реалізується за сприяння Міжнародної Федерації Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Репортаж про цю подію ми дали у матеріалі «Молодь проти «чуми ХХІ століття», розміщений у блоці новин за адресою http://lviv-redcross.at.ua/blog/2011-12-04-216.

Та, на жаль, не всі події отримали належне висвітлення з життя молодих червонохрестівців Київщини на нашому сайті. Нині ми наверстуємо це упущення. У День св. Миколая молоді волонтери – білоцерківці приходили з подарунками до дітей із неблагополучних сімей.

  

Ось що вони самі написали про себе: «Справжнє дитяче свято відбулося днями у білоцерківській спеціалізованій загальноосвітній середній школі № 1.


Саме туди завітали наші волонтери, аби привітати з наступаючими новорічними святами учнів початкових класів із неблагополучних сімей.


Крім весело проведеного часу, результатом їхньої колективної творчої діяльності стало послання Святому Миколаю, на якому кожен малюк залишив відбиток власної долоні та зашифрував своє побажання».

В іншому матеріалі, членкиня молодіжного клубу, Марина Кожедуб пише: «У Білій Церкві є дитячий будинок «Материнка». В ньому проживає 35 сиріт віком від 5 до 17 років. Нещодавно я разом з представниками організації Червоного Хреста України та відділу в справах дітей Білоцерківської міської ради побувала в цьому закладі. Метою нашого візиту було проведення тренінгів з прав дітей-сиріт, та інформування їх про найбільш розповсюджені страшні захворювання, як, приміром, ВІЛ-інфекція.


Дітей поділили на 3 групи, щоб кожній віковій категорії доступно донести необхідну інформацію. 

Мені випала можливість поспілкуватися з дітками 5-8 років. Як на мене, саме вони найбільше потребують спілкування. З цими дітками я проводила ігри та конкурси. Мені стало їх дуже шкода, адже в них - такі добрі оченята, вони активні й допитливі. Невже від таких милих, гарних малят можна було відмовитися?! Хіба вони цього заслужили?

Із середньою та старшою категоріями дітей волонтери Червоного Хреста проводили тренінги щодо здорового способу життя та ВІЛ-СНІДу. Діти дивилися на нас великими очима, сповненими подиву, адже те, що необхідно знати кожному, вони чули вперше.


 А чого іншого можна було від дітей-сиріт чекати?  Адже вони не мають батьків, які б навчили їх і підготували до подальшого життя. А перед деким із них уже через рік відкриється дорога в доросле життя, про яке вони дуже мало знають. Як добре, що все ж таки є небайдужі організації, які проводять подібні тренінги, готуючи дітей до самостійного життя.


Наприкінці програми ми роздали дітям подарунки від св. Миколая-Чудотворця. В них були щасливі очі, які сповіщали, що вони завжди раді приходу таких гостей. Та у стократ діти були б щасливішими, якби до них прийшли матуся та батько, і забрали їх звідти додому.


Та батьки, на жаль, не приходять, і з янголят, із щирими, сповненими надією оченятами виростають люди, які вже не так приязно дивляться на світ, адже матуся так і не прийшла…

Після відвідин «Материнки» я почала багато про що замислюватися: яке несправедливе життя до цих дітей ?! Чому вони не потрібні батькам, адже ці діти нічим не відрізняються від мене чи інших моїх друзів, яким поталанило жити у сім’ях?»

Закінчує свою замітку Марина Кожедуб такими словами: «Як би я хотіла, щоб всі діти на світі жили в родинах з люблячими батьками! Та це моє бажання, на жаль, може і не здійснитися. Звичайно, добре, що є люди, не байдужі до долі цих дітей. Та прикро те, що вони байдужі найріднішим людям на землі».


Всього волонтерами було презентовано понад півтисячі подарункових комплектів тим дітям, кого зла доля, чи прикрий випадок закинули у складні сім’ї. Сердечні посмішки на дитячих обличчях продемонстрували, що навіть обділені життєвими обставинами маленькі майбутні громадяни України не втрачають надії на світле прийдешнє та все ще сподіваються на диво. Нехай так воно й буде !

Джерело: сайт Білоцерківської МО ТЧХ - http://red-cross.org.ua/

Переглядів: 1258 | Додав: Олександр
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
П`ятниця, 22.11.2024, 18:38
Меню сайту
Форма входу
TRANSLATE
Наші друзі
catalog.red-cross.org.ua redcross.org.ua lviv.medprof.org.ua meduniv.lviv.ua www.icrc.org/rus www.drk.de
Календар
«  Січень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Наше опитування
Звідки Ви довідались про наш сайт?
Всього відповідей: 362
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0
Iv. Stepura © 2024